Суть і організаційні форми статистичного спостереження

Тема 3. Статистичне спостереження.

3.1 Суть і організаційні форми статистичного спостереження.

3.2 План статистичного спостереження.

3.3 Види та способи спостереження.

3.4 Помилки спостереження та контроль вірогідності даних.

Статистичне спостереження – це систематизований, спланований та науково організований збір статистичної інформації (сукупності статистичних даних, що відображують соціально-економічні процеси та використовуються в управлінні економікою та суспільним життям) про різноманітни суспільно-економічні явища та процеси.

Статистичне спостереження є початковою стадією статистичного дослідження, від якої значною мірою залежать його (дослідження) наслідки. Помилки статистичного спостереження впливають на правильність і вірогідність (адекватність, точність) теоретичних і практичних висновків. Тому статистичне спостереження повинне бути:

- всебічно продумане;

- добре підготовлене;

- чітко організоване.

Основне завдання СС – отримання вірогідних статистичних даних, які об”єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя. Вирішальна роль у виконанні цього завдання належить створеній у 1988 р. Єдиній статистичній інформаційній системі (ЄСІС).

- ЄСІС грунтується на:

- широкому використанні ЕММ методів;

-сучасних засобах зв”язку;

- обчислювальній та організаційній техніці.

Для успішного функціонування ЄСІС розроблено систему статистичних показників соціаль-еконосмічного розвитку країни та окремих її регіонів.

У статистичній практиці застосовують дві організвційні форми СС:

1) звітність (загальнодержавна та внутрішньовідомча);

2) спеціально організовані СС.

Звітність підприємств, установ, організацій поки що – основне джерело статистичної інформації.

Загальнодержавною звітністю передбачється (встановлюється вищим статистичним органом):

- система твердо регламентованих показників, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій;

- зміст звіту;

- форма звіту;

- термін подання.

Внутрішньовідомча звітність, яка розробляється міністерствами чи відомствами для своїх оперативних цілей. Зараз кількість форм такої звітності значно скорочена.

Статистичну звітність за різними ознаками поділяють на окремі види:

1) за масштабністю

- типова – має єдину форму і зміст для всіх підприємств окремої галузі або всього народного господарства;

- спеціалізована – для підприємств чи окремих виробництв зі специфічними особливостями;

2) за періодичністю подання

- тижнева;

- двотижнева;

- місячна;

- квартальна;

- річна;

3) за способом подання

- термінова (телеграфна);

- поштова;

(Удосконалення: скасування термінової звітності; скорочення кількості поштовіх звітів);

4) за порядком проходження

- централізована – через систему державної статистики передається відповідним органам управління;

- децентралізована – через відповідні міністерства чи відомства передається статистичним органам.

(Удосконалення: централізація статистичної звітності: значне скорочення адрес подання звітності (поштова – не більше двох адрес,термінова та поштова міжгалузева – лише в органи дерстатистики).

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплююить ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності.

Сюди включають:

- переписи;

- одноразові обліки;

- опитування;

- вибіркові, монографічні та інші обстеження.

Переписи проводять періодично або одноразово і даютьб повну характеристику явища на дату чи момент часу. Приклад. Перепис населення з інтервалом у 10 років, інформацію про віковий, національний, сімейний стан населення, джерела засобів існування, житлові умови. Крім статистиків його прроводять спеціально підготовлені реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування в статиститчні формуляри.

Одноразові обліки проводять на місцях згідно з інструкцією статистичного органу. Так виконують переписи промислового устаткування, залишків сировини, матеріалу, плодово-ягідних насаджень, обліки худоби, посівних площ і т. ін.

Спеціальні статистичні обстеження переважно вибіркові. Це обстеження бюджетів сімей, службовців ррацівників сільського господарства, бюджету часу населення, рівня цін на колгоспних ринках.