Ряди розподілу за номінальними ознаками.
Графіки рядів розподілу.
Класифікація графіків.
Класифікація графіківздійснюється з метою визначення загальних рис, аналітичних можливостей, техніки побудови за ознаками:
- загальне функціонально-цільове призначення;
- види, форми, типи основних елементів.
По загальному функціонально-цільовому призначенню виділяють:
- графіки групувань і рядів розподілу;
- графіки рядів динаміки;
- графіки взаємозв’язку;
- графіки порівняння.
Залежно від виду ознаки, яка покладена в основу побудови графіки групувань і рядів розподілу поділяють на:
1) графіки групувань і рядів розподілу за номінальною ознакою;
2) графіки варіаційних рядів розподілу (дискримінаційний інтервал).
По видах, формах, типах основних елементів:
- за видом поля графіки поділяють на діаграми і статистичні карти. Основна мета статистичних карт – відображення статистично-графічного розрізу зображених даних, тобто показати розподіл певних статистичних даних по території. Статистичні карти залежно від характеру відображених даних та техніки їх побудови поділяють на:
· картодіаграми;
· картограми;
· історико-географічні карти.
- за формою графічного образу виділяють графіки:
крапкові;
лінійні;
площинні;
просторові (об’ємні);
зображальні (фігурні).
- за типом системи координат:
графіки у прямокутній системі координат;
графіки у полярній системі координат.
- за типом масштабних шкал:
графіки з рівномірними шкалами;
графіки з нерівномірними шкалами;
графіки із змішаними шкалами.
Слід зазначити, що серед цієї класифікації можуть зустрічатись і різні комбінації графіків (графік у прямокутній системі координат із логаріфмічною шкалою тощо).
Будуються з метою наочно уявити структуру сукупності, характер і форму розподілу статистичних сукупностей, структурні зрушення.
Для їх побудови, як правило, використовують прямокутну систему координат. На осі абсцис – значення варіаційної ознаки, на осі ординат - відповідні частоти або частки чи щільності розподілу атрибутів.
Основна форма графічного образу рядів розподілу за номінальною ознакою – площинні фігури, в основі яких – принцип пропорційності площинних фігур.
Основний вид поля:
-одностопчикові чи однострічкові діаграми.Відповідні різним різновидам їх частоти чи частки розміщують у порядку зменшення знизу вгору або зліва направо. Позначки різновидів номінальної ознаки і значення частот супроводжують графік;
- якщо діаграми баготостовпчикові чи багатострічкові, то різні різновиди ознак зображають у вигляді стовпчиків і стрічок однакової ширини на одній відстані один від одного. Висота і довжина, а,отже, і площі фігур пропорційні частотам. Важливим є порядок розміщення стовпчиків і стрічок. Прийнято їх розміщувати по порядку зменшення відповідних частот, якщо в ряді менше 6 груп, або по порядку збільшення частот, якщо груп більше 6.
Правила побудови баготостовпчикових чи багатострічкових діаграм:
- масштабна шкала повинна починатися з нуля;
- розриви шкали не допускаються, оскільки базою порівняння є висота стовпчиків і довжина стрічок над базовою лінією;
- стовпчики і стрічки не повинні щільно прилягати один до одного, це щоб підкреслити дискретність, переривчастість різновидами ознак.
Комбінаційний розподіл за двома номінальними ознаками (атрибутами) зображають з допомогою серійних багатостовпчикових чи багатострічкових та компонентних діаграм.
Секторні діаграми будують нана площині круга, який ділять на сектори, кількість яких дорівнює різновидам ознаки. Площі секторів пропорційні часткам відповідних різновидів.