Наукові документи й видання

Структурною одиницею, що характеризує інформаційні ресурси й інформаційні продукти з кількісної сторони, є науковий документ, під яким розуміється матеріальний об'єкт, що містить науково-технічну інформацію і призначений Для її збереження й використання.

У залежності від способу представлення інформації розрізняють документи: текстові (книги, журнали, відповіді й ін.), графічні (креслення, схеми, діаграми), аудіовізуальні (звукозапису, кіно - і відеофільми), і ін. Крім того, документи підрозділяються на первинні (утримуючі безпосередні результати наукових досліджень, нові наукові зведення або нове осмислення відомих ідей і фактів) і вторинні (які складаються з результатів аналітико-синтетичної і логічної переробки одного або декількох первинних документі або зведення про них).

Первинні документи й видання. У числі первинних документів — книги (неперіодичні текстові видання обсягом понад 48 сторінок) брошури (неперіодичні, текстові видання обсягом понад чотири, але не більш 48 сторінок). Книги і брошури підрозділяються на платні і безкоштовні, а також на наукові, навчальні, офіційно-документальні, науково-популярні і, нарешті, по галузях науки і наукових дисциплін. Серед книг і брошур важливе наукове значення мають монографії, що містять усебічне дослідження однієї проблеми або тем і приналежні одному або декільком авторам, і за тим збірники наукових праць, що містять ряд про-винищень одного або декількох авторів, реферату і різні офіційні або наукові матеріали.

Для навчальних цілей видаються підручники і навчальні посібники (навчальні видання). Це неперіодичні видання, що містять систематизовані зведення наукового й прикладного характеру, викладені у формі, зручної для викладання й вивчення.

Важливе значення для постановки науково-дослідних робіт має патентна документація, що представляє собою сукупність документів, що містять зведення про відкриття, винаходи й інші види промислової власності, а також зведення про охорону прав винахідників. Патентна документація має високий ступінь вірогідності, тому що піддається ретельній експертизі на новизну й корисність.

Первинні неопубліковані документи можуть бути розмножені в необхідній кількості екземплярів і користуватися правами видань (рукопису і коректурних відбитків є проміжними етапами поліграфічного процесу і не відносяться до наукових документів). До основних видів неопублікованих первинних документів відносяться науково-технічні звіти, дисертації, депоновані рукописи, наукові переклади, конструкторська документація, інформаційні повідомлення про проведені науково-технічні конференції, з'їзди, симпозіумах, семінарах.

Вторинні документи й видання підрозділяють на довідкові, оглядові, реферативні й бібліографічні.