ІІ. Загальний принцип будови нервової системи

ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП БУДОВИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ССАВЦІВ ТА ПТАХІВ

ЛЕКЦІЯ №10.

I. Функціональне значення нервової системи

1. Здійснює морфофункціональну інтеграцію частин організму, контролює і регулює роботу всіх його органів, тканин і клітин. Регулює трофіку організму і забезпечує постійність внутрішнього середовища – гомеостаз. Завдяки наявності регуляторних систем і механізмів, серед яких ведуча роль належить нервовій системі, організм представляє собою цілісну структуру.

2. Забезпечує зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Інформацію щодо оточуючого середовища і внутрішнього стану самого організму нервова система отримує за допомогою органів чуття та забезпечує швидку і адекватну реакцію на зовнішні дії – адаптацію.

3. Здійснює саморегуляцію, самоврядування та самоконтроль своєї діяльності. Ведуча роль в цьому належить головному мозку – думаючій матерії.

4. Центральна нервова система є матеріальним субстратом психічних процесів – відчуттів, сприйняття, емоцій, пам’яті, навиків, що лежать в основі складних форм поведінки тварин.

●Структурною і функціональною одиницею нервової системи є нервова клітина – нейрон, здійснює аналіз і синтез отриманої інформації. Тіла нервових клітин, концентруючись, утворюють у центральній нервовій системі нервові центри – стовпи сірої речовини в спинному мозку, підкіркові ядра в головному мозку, кору великих півкуль і мозочка.

Концентрація нейронів на периферії утворює ганглії, які відносно центральної нервової системи розміщуються в 3 яруси:

1. I ярус – спінальні (спинномозкові) ганглії – розміщуються всередині центральної нервової системи;

2. II ярус – симпатичні (пре- і паравертебральні) ганглії – розміщуються під хребетним стовпом;

3. III ярус – парасимпатичні ганглії – розміщуються на периферії (на органах і всередині органів).

● Проведення імпульсу, який несе певну інформацію, забезпечують відростки нервових клітин, довжиною до декількох метрів.

Відростки поділяються на:

а) аферентні (чутливі, доцентрові) – дендрити – проводять до тіла нейрона збудження, що виникає на чутливому нервовому закінченні; кожен нейрон має кілька дендритів.

Чутливі нервові закінчення називаються рецепторами:

б) еферентні (рухові, відцентрові) – аксони (нейрити) – передають імпульс від нейрона до робочого органу або іншому нейрону; кожен нейрон має один аксон.

Відростки нервових клітин проводять імпульс в одному напрямі.

Відростки нервових клітин утворюють провідні шляхи – білу речовину в центральній нервовій системі, нерви на периферії. Центральна нервова система пов’язана із периферією за допомогою спинномозкових та черепно-мозкових нервів.

Провідні шляхи поділяються на:

1. чутливі (аферентні) – завжди переривчастий імпульс від будь-якого рецептора проходить через ганглій І ярусу;

2. рухові (еферентні):

- прямі – соматичні;

- переривчасті – через ганглії II і III ярусів.