Формування елементарного усвідомлення явищ мови й мовлення.

За Н. Гавриш).

Сучасні завдання розвитку мовлення дошкільників

1. Виховання звукової культури мовлення.

Містить три підгрупи мікрозавдань:

· формування мовленнєвого слуху, правильного мовленнєвого дихання, звуко- та слово вимови, виховання орфоепічної правильності мовлення на основі розвитку та поступового вдосконалення органів слуху, дихання та органів артикуляції;

· диференціація звуків мови, формування елементарних уявлень про їхні характеристики, символічне та знакове визначення як основи грамотності;

· виховання інтонаційної виразності мовлення, свідомого оволодіння мовними (тон, тембр, наголос, сила голосу), позамовними (жест, міміка, поза) та інтонаційними засобами виразності відповідно до умов та завдань спілкування.

2. Розвиток словника:

· кількісне накопичення лексики;

· усвідомлення семантичного значення слів, їхнє доречне застосування відповідно до контексту висловлювання;

· активізація словникового запасу.

3. Формування граматичної будови мовлення. Це засвоєння

· морфології, що вивчає структуру та граматичне значення слова (рід, число, відмінок);

· словоутворення;

· синтаксису (сполучення та порядок розташування слів, загальні властивості речення).

Засвоюючи граматичні правила практичним шляхом, дитина починає розуміти смислові зв’язки, вчиться правильно будувати фрази та об’єднувати їх у речення.

Мету такої роботи науковці вбачають у засвоєнні дітьми мовних узагальнень, яке має відбуватися завдяки власним продуктивним діям, активній мовленнєвій практиці.

4. Розвиток зв’язного мовлення. Передбачає формування діалогічного та монологічного мовлення. Сучасна методика розглядає поняття діалогічне мовлення не ізольовано, а в контексті поняття комунікація, яке містить не лише мовленнєвий, а й психологічний, соціально-культурний аспекти.

Для опанування мови характерним є не лише наслідування, відтворення зразків мовлення дорослих та інтуїтивне засвоєння мовних засобів та норм, а насамперед розвиток мовних узагальнень та елементарного усвідомлення мовних явищ. Засвоєння мови дітьми - це не просто ознайомлення зі словами чи закладання їх у пам'ять, а розвиток мовної здібності, здатність миттєво актуалізувати потрібні слова, доречні саме в цій конкретній ситуації.

Виокремлення завдань розвитку мовлення має умовний характер, оскільки в роботі всі завдання взаємопов’язані, що зумовлюється об’єктивними зв’язками між різними одиницями мови. Розвиваючи словник, ми водночас прагнемо досягти правильної, чіткої звукослововимови, засвоєння різних граматичних форм, уміння сполучати слова в реченнях, речення в тексті. Саме тому комплексний підхід до розв’язання мовленнєвих завдань є одним із провідних у дошкільній лінгводидактиці.