Система висот

Для визначення положення точок земної поверхні недостатньо знати тільки дві її планові координати Х і Υ. Необхідна третя координата, як відстань від точки земної поверхні до рівневої.

Відмітка точки (НА) – чисельне значення висоти точки А над рівневою поверхнею.

НА=154, 245 (відмітка задається в метрах без указання розмірності).

Перевищення (hАВ) – різність відміток точок.

hАВВ - НА

Рис. 2.5. Відмітки і перевищення точок земної поверхні.

2.4. Розграфка і номенклатура топографічних карт

Елементарна ділянка земної поверхні розміром 4°х6° відображається на паперовому носієві розміром 50х50 см, в масштабі 1:1000000 і має номенклатуру, наприклад, М-37.

Номенклатура – система позначення листів карт всього масштабного ряду (1:1000000 – 1:500)

Розграфка – розділення багато листової карти на окремі листи за конкретною схемою.

Таблиця 2.1.- Номенклатура і розграфка листів карти

№ п/п Масштаб карти Метод отримання Номенклатура листа карти Номенклатура листів карти Розмір листа по довготі Розмір листа по широті
Діленням листа карти масштабу 1:1000000 на
1:500000 4 частини М-37-В А, Б, В, Г
1:300000 9 частин ІХ-М-37 І - ІХ 1°20′
1:200000 36 частин М-37-VI І - ХХХVI 0°40′
1:100000 144 частини М-37-25 1 - 144 0°30′ 0°20′
Діленням листа карти масштабу 1:100000 на
1:50000 4 частини М-37-25-Б А, Б, В, Г 0°15′ 0°10′
Діленням листа карти масштабу 1:50000 на
1:25000 4 частини М-37-25-Б-в а, б, в, г 0°07′30′′ 0°05′
Діленням листа карти масштабу 1:25000 на
1:10000 4 частини М-37-25-Б-в-3 1, 2, 3, 4 0°03′40′′ 0°02′30′′
Діленням листа карти масштабу 1:100000
1:500 256 частин М-37-25-(174) 1-256 - -

 

Детальна розграфка листів карти різних масштабів і їх номенклатура буде розглянута на лабораторній роботі №6 «Номенклатура і розграфка»

2.5. Орієнтування ліній

 

Орієнтування лінії – визначення її положення відносно вихідного напряму. Вихідними напрямками в геодезії (рис. 2.6) являються:

· північний напрямок (Nг) географічного меридіана;

· північний напрямок (Nм) магнітного меридіана;

· північний напрямок (N0) осьового меридіана зони, або лінії, йому паралельної.

 

γ – зближення меридіанів (кут між географічним і осьовим меридіаном, буває східним і західним).

δ – схилення магнітної стрілки (магнітне схилення, буває східним і західним).

Рис. 2.6. Вихідні напрямки і орієнтирні кути.

Азимут географічний (АГ) – кут, який відліковується від північного 0°≤ АГ ≤ 360° напрямку географічного меридіана за часовою АГ = АМ + δ = α - γ стрілкою до лінії заданого напрямку.

Азимут магнітний (АМ) – кут, який відліковується від північного 0°≤ АМ ≤ 360° напрямку магнітного меридіана за часовою АМ = АГ- δ = α - γ – δ стрілкою до лінії заданого напрямку.

Дирекційний кут (α) – кут, який відліковується від північного напрямку 0°≤ α ≤ 360° осьового меридіана зони за часовою стрілкою до α = АГ+γ = АМ + δ+ γ лінії заданого напрямку.

Орієнтирні кути прямого напрямку від зворотного відрізняються на 180°.

αАВВА±180°; АГАВГВА±180°; АМАВМВА±180°.