Матрична форма

Матрична модель є ще одним підходом до організаційного проектування. Вона ґрунтується на двох поєднаних критеріях структуризації. Основа матричної організаційної структури - група функційних відділів. Низка груп, що займаються продуктом, або тимчасові відділи годі накладаються на відділи функційні. Працівники створеної матриці є одночасно членами функційного відділу й однієї або кількох проектних груп.

Матричний проект показано на рис. 6.5. Як бачимо, наверху організації є функційні одиниці, якими керують віце-президенти з питань інженерії, виробництва, фінансів та маркетингу. Кожен із цих менеджерів має декілька підлеглих. По вертикалі організації певна кількість посад - менеджерів проекту. Кожен менеджер є головою проектної групи, що складається з представників або працівників функиійних підрозділів. Зауважте, що матриця відображає складну структуру субординації - будь-яка особа звітує як функційному керівнику, так і одному або кільком менеджерам проекту.

 

Рис.6.5. Матрична організація.

Матричний проект створений метолом накладання поділу за продукцією на функційну організацію. Менеджери проектів координують групи працівників, делеговані з різних функційних відділів. Отже, матриця спирається на складну структуру субординації.

Кожну проектну групу або команду створюють для окремого проекту або програми. Наприклад, компанія хоче налагодити виробництво нового продукту. Для цього представників вибирають із кожної функційної ділянки, щоб вони працювали над новим проектом як команда, однак вони також зберігають членство в першій функційній групі. Ford використав цей підхід для створення популярного автомобіля Taurus. Він сформував групу Team Taurus із проектувальників, інженерів, спеціалістів з виробництва, спеціалістів з маркетингу та інших експертів з різних відділів компанії. Робота цій групи дала змогу випустити дуже популярний виріб на ринок щонайменше роком швидше, ніж у разі застосування філіального підходу. Пізніше фірма використала матричний підхід для випуску покої моделі Thunderbird.

Матричне проектування має як переваги, так і недоліки. Можна виділити шість головних переваг матричною проектування. По-перше, розширення гнучкості, оскільки груш, можна створювати, перекомплектовувати, розпускати у разі потреби. По-друге, ці групи можуть браги активну участь в ухваленні рішень, і члени групи мають вищий рівень мотивації. По-третє, в матричних організаціях працівники мають добру нагоду набувати нових навиків. По-четверте, матричний проект забезпечує підвищення ефективності використання людських ресурсів. По-п'яте, члени груші зберігають членство у своїх функційних одиницях, отже, вони можуть, слугувати своєрідним мостом між функційними одиницями і групою, розширюючи співробітництво, і по-шосте, матричний проект корисний для менеджменту тим, що він дає змогу впроваджувати децентралізацію. Якщо поточна діяльність поставлена в обов'язок іншим, пише керівництво може приділити більше уваги перспективному плануванню.

З іншого боку, матричний проект мас деякі недоліки. Службовці можуть розгубитися щодо підпорядкованості, особливо якщо вони одночасно звітують і функціонують кільком проектним менеджерам. Ускладнює справу те, що деякі менеджери вбачають матриці форму анархії, де вони мають необмежену свободу. Інші проблеми пов'язані з динамікою поведінки групи, оскільки група потребує більше часу для ухвалення рішення, у ній може домінувати одна особа, вона занадто часто може йти на компроміс. У матричному проекті організації потрібно більше часу для координації пов'язаних завдань.