Рішення про арешт активів може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративний арешт активів – це заборона платникам податків здійснювати будь-які дії щодо активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Операції із заставними активами узгоджуються із податковим керуючим – посадовою особою податкового органу, на яку покладається виконання комплексу функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Для узгодження окремої операції платник подає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий може видати припис про заборону здійснення такої операції у разі, коли за його висновками вона приведе до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Підстави для адміністративного арешту активів:

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

• платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

• відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

• відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Терміни адміністративного арешту активів:

Адміністративний арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу або його заступником.

Якщо керівник податкового органу вважає, що звільнення після зазначеного терміну активів з-під арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, він звертається до суду або господарського суду із поданням про продовження термінів арешту.

Рішення за таким подання приймається судовим органом упродовж 48 годин від моменту його одержання.