Структура естетичного знання

Естетика відіграє значну роль у суспільному житті, це розкривається через функції, які вона виконує в суспільстві. До найважливіших функцій естетики належать світоглядна, пізнавальна, формуюча (виховна), методологічна та ін. Естетика потрібна митцю. Вона є світоглядною основою для творчої діяльності художньої інтелігенції. Художник може інтуїтивно використовувати закони естетики, не усвідомивши їх у теоретичній формі, а познайомившись з ними під час художнього процесу, з досвіду попередників та сучасників. Але таке усвідомлення іноді не дає можливості глибоко і безпомилково вирішити творчі завдання. Кожен майстер має свою художню концепцію світу, своє світосприйняття. І він, бажаючи чи, навпаки, не бажаючи, передає своє ставлення до світу у творах (наприклад, порівняймо світосприйняття героїв М. Шолохова у повісті «Доля людини» і Ф. Кафки у романі «Америка»). Світогляд не тільки керує талантом і майстерністю, а й сам формується під їх впливом у процесі творчості. При цьому найбільший вплив на творчість має той бік світогляду, який розкривається в естетичній системі, свідомо або несвідомо реалізується у художніх образах. Творчість та усвідомлення, як правило, є супровідними. Софокл, Леонардо да Вінчі, Вільям Шекспір, Жан-Батіст Мольєр, Йоганн Вольфганг Гете, Л.М. Толстой, І.Я. Франко — не тільки видатні майстри мистецтва, але й визначні дослідники його таємниць. Естетичні принципи, на які спирається той чи інший митець у своїй творчій діяльності, не байдужі людині, бо свої твори художники завжди створюють для неї. Вона спрямовує розвиток мистецтва, і в цьому полягає її велике значення. Естетика надає знання митцям, сприяє свідомому ставленню до художньої творчості. Не тільки художнику потрібна естетика, вона необхідна і суспільству, що сприймає мистецтво, — читачу, глядачу, слухачу; естетика несе знання людям, дозволяє познайомитися з основними властивостями і законами розвитку естетичних явищ, з різними естетичними концепціями тощо. У цьому розкривається пізнавальна функція естетики.

Естетика виховує особистість, її смак. Вона розвиває її естетичну свідомість, допомагає по-справжньому сприймати мистецтво. Сприяючи формуванню певних естетичних поглядів, ідеалів, уявлень, дана наука орієнтує у світі естетичних цінностей, викликає ціннісні уявлення, якими люди можуть користуватися у своїй практичній діяльності. Таким чином, вона відіграє виховну роль у житті суспільства. Узагальнюючи результати дослідження естетичних явищ, які дає, наприклад, мистецтвознавство, естетика, в свою чергу, впливає на його розвиток. Вона розкриває головні принципи пізнання естетичних об’єктів, визначає шляхи їх дослідження. Отже, естетика виконує і методологічну функцію.

Знання естетики потрібне не тільки митцю, який пише картину, а й швецю, який шиє костюм, і столяру, що виготовляє шафу, і інженеру, який створює автомобіль, оскільки пізнання та перетворення світу вони здійснюють за законами краси. Естетика заслуговує на увагу людини, адже вона дає знання, як поводитися у світі (етикет), як одягатися зі смаком, як красиво і зручно організувати своє робоче місце (дизайн); сприяє розвитку духовного світу особистості і допомагає використовувати на практиці естетичне знання.

Наука естетика надає людині знання, формує творчі якості, потребу сприймати красу і отримувати від неї насолоду, бажання спілкуватися з мистецтвом і розуміти його.

3. Критерії засвоєння.

Після вивчення й аналізу змісту теми ВИ повинні РОЗУМІТИ:

- специфіку естетики як науки та її функції;

- особливості предмету естетики та його відмінність від предмету інших гуманітарних наук;

- історичний характер будь якого визначення естетики, що завжди має світоглядний характер.

У результаті вивчення даної теми ВИ повинні ЗНАТИ:

- визначення естетики та історію її походження як науки;

- зміст основних естетичних концепція та їх представників;

- основні етапи розвитку історії естетичної думки;

- основні джерела естетичної думки;

- визначення понять: імпліцитна естетика, експліцитна естетика, естетичне, прекрасне, естетичне відношення, естетичний смак, естетичний досвід, мистецтво.

Ваші знання повинні обслуговувати наступні вміння:

- порівнювати основні філософські визначення естетики;

- відтворювати значення основних понятть;

- оперувати знанням про основні історичні періоди розвитку естетики;

- визначати основні поняття естетики як теорії мистецтва;

4. Вихід теми у інші дисціплини:

Дана тема має вихід інформації у такі дисціплини як філософія, культурологія, історія мистецтва, вона також є фундаментальною при вивченні усіх інших тем дисціплини «Естетика».

5. Контрольні питання:

1.Як визначається предмет естетики?

2.Чи змінювалося визначення предмета естетики в процесі розвитку науки?

3.Як розумів предмет естетики німецький філософ О. Баумгартен?

4.Прокоментуйте визначення естетики, з якими ви познайомились?

5. Які етапи пройшла естетика в процесі свого розвитку від античності до XX ст.?

6.З якими суміжними науками співвідноситься естетика?

7.У чому полягає специфіка взаємодії естетики й мистецтвознавства?

6. Тест-контроль для самоперевірки.

1. Термін "естетика" походить від давньогрецького слова, що означає у перекладі:

а) "виразний";

б) "той, що має відношення до прекрасного";

в) "той, що має відношення до чуттєвого".

2. У сучасній науці естетику визначають як

а) філософію краси;

б) філософію творчості;

в) філософію чуттєвості.

3. Естетика як наука виникає

а) у давні часи;

б) в середині 18 століття;

в) у 19 столітті.

4. Започаткував естетику як науку:

а) Аристотель;

б) А.Баумгартен;

в) И.Кант.

5. Протонаучним у розвитку імпліцитної естетики вважають період від:

а) первісних часів до класичної Античності;

б) культур давніх цивілізацій до середини 18 ст.;

в) зародження культури Давньої Греції до 17 ст.

6. Класичний період розвитку імпліцитної естетики пов’язаний з такими стилями у мистецтві як:

а) класицизм і бароко;

б) класицизм і просвітництво;

в) романтизм і реалізм.

7. З точки зору сучасної науки, початок посткласичного періоду у розвитку естетики пов’язаний з естетичними концепціями:

а) І. Канта і Г. Гегеля;

б) К.Маркса і Ф.Енгельса;

в) Ф. Ніцше і З Фрейда.

8. До нормативно-раціоналістичного напрямку у естетиці Нового часу мають відношення стилі:

а) класицизм, бароко, просвітництво;

б) класицизм, просвітництво, реалізм;

в) класицизм, просвітництво, сентименталізм.

9. До ірраціонально-духовного напрямку у естетиці Нового часу мають відношення стилі:

а) бароко, романтизм, символізм;

б) бароко, романтизм, імпресіонізм;

в) бароко, сентименталізм, просвітництво.

10. Феномен естетичного може бути визначений сучасною наукою у такий спосіб :

а) основа естетичного полягає не в оцінці, а саме в якості предмета, яким визначається оцінка;

б) естетичне є виявленням в конкретному явищі глибинного змісту буття;

в) естетичне існує безвідносно до людини і її смаку;

г) естетичне є вираженням творчого багатства особистості її внутрішнього світу.

11. «Естетичне» як метакатегорію сучасної естетики можна визначити як:

а) те, що реалізується у сфері неутилітарних відносин і духовної насолоди;

б) те, що реалізується у сфері мистецтва і духовної насолоди;

в) те, що реалізується у сфері споглядання і духовної насолоди.

12. Прекрасне - це:

а) категорія естетики, що виражає соціально значущу естетичну цінність;

б) категорія, що характеризує явища з точки зору естетичної довершеності;

в) категорія естетики, що характеризує виразні природні якості того чи іншого явища дійсності.