Основні терміни і поняття
Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожного громадянина відігравати роль відповідну до його освіти, характеру, здібностей, устремлінь, а роль, держави зводиться лише до забезпечення цієї рівності можливостей, не втручаючись в економічне та соціальне життя.
Версальська система, започаткована 28 червня 1919 р. – система взаємодоговорів між країнами Антанти та союзниками Німеччини з метою перерозподілу економічного і політичного впливу у світовому господарстві.
Вестмінстерський статут було прийнято в 1931 р., він надавав певні політичні права домініонам щодо прийняття власних та дії англійських законів.
Гроші — один з капітальних активів, що має високу премію за ліквідність за незначних витрат утримання, за Кейнсом.
Гіперінфляція - за Кейнсом, це ситуація, коли ступінь забезпечення грошей починає випереджати темпи зростання паперового обігу.
Девальвація – зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.
Дирижизм – французька неоліберальна модель управління економікою, в основі якої лежить державне коригування оптимального співвідношення попиту та пропозиції, а також використання різних моделей планування, у тому числі директивна щодо державного сектора, індикативна та договірна щодо приватного сектора.
Ефективний попит – термін із концепції Дж. М. Кейнса щодо потенційно можливого і стимульованого державою попиту, забезпеченого грошима (платоспроможного); ефективний попит є тотожним національному доходу, який витрачається на споживання та нагромадження, тобто складається з особистого та виробничого попиту.
Істинна інфляція – за Кейнсом, становище на ринку коли дальше підвищення ефективного попиту вже не веде до збільшення обсягів виробництва і повністю витрачається на підвищення одиниці витрат, що відбувається в точно пропорційному збільшенні ефективності збуту.
Кейнсіанство – один із напрямів економічної думки, в основі якого лежить теза про необхідність та значущість державного регулювання економіки за допомогою широкого застосування державою фіскальної, грошово-кредитної політики та інших активних заходів впливу на ринковий механізм, який не здатний у короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість, а тому необхідне стимулювання сукупного попиту держави.
“Новий курс Ф. Рузвельта” – економічна програма, що передбачала серію ліберальних реформ, спрямованих на вихід США з економічної кризи, теоретичною основою програми стали погляди англійського економіста Дж. М. Кейнса про державне регулювання економіки для безперебійної роботи ринкового механізму.
Одиниця витрат - розглядається Кейнсом як основна міра вартості або як перше наближення до неї — одиниця заробітної плати.
Основний психологічний закон, встановлений Дж. М. Кейнсом, – закон відставання сукупного споживання від зростання сукупного реального доходу, це пов’язано з тим, що частина національного доходу зберігається, заощаджується, не повертаючись у господарський оборот.
“Програма Гіндебурга” – мілітарна господарська програма Німеччини напередодні Першої світової війни, яка передбачала збільшення випуску військової продукції до 75 % від загального обсягу виробництва усієї продукції.
“Просперіті” (або “американське процвітання”) – цикл економічного піднесення 1922–1929 рр.
План Дауеса, прийнятий на Лондонській конференції 16 серпня 1924 року міжнародною комісією експертів на чолі з американським банкіром Чарльзом Дауесом (термін дії 1924–1929 рр.), передбачав пом’якшення репараційного тиску на період досягнення економічної стабілізації у Німеччині; збільшення прямих інвестицій у німецьку економіку; встановлення контролю міжнародної комісії експертів над німецьким бюджетом, грошовим обігом та кредитом, залізничним транспортом.
План Юнга – запропонований у 1930 р. союзниками щодо становища Німеччини, передбачав припинення окупації Рейнської області; зменшення репарацій із терміном сплати 59 років; відміну контролю над економікою Німеччини та ін.
Примусове картелювання – з 1933 р. процес примусового об’єднання підприємств у групи, а об’єднання груп підприємств здійснювалося за галузевими та територіальними ознаками.
Репарація – у міжнародному праві вид матеріально-правової відповідальності. Передбачає відшкодування державою завданих нею під час воєнних дій збитків. Виплату звичайно обумовлюють у мирному договорі.
Сукупний попит -це сукупна ціна пропонування продукції.
Сукупне пропонування - виручка, очікувана підприємцем на базі відповідної зайнятості.
Стерлінговий блок – створений у 1931 р. з метою зміцнення англійської валюти, до якого увійшли – Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Греція, Португалія, країни Азії – Таїланд, Іран та Єгипет, а також Латинської Америки – Аргентина, Бразилія та Колумбія, валютні резерви яких зберігалися в Лондоні.
“Чорний понеділок” – 23 жовтня 1929 року стався крах Нью-Йоркської фондової біржі, що поклало початок найжорстокішій економічній світовій кризі надвиробництва.
Розділ VІІІ (ЗМ 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ )