Інформаційні сервіси Internet
ТЕСТИ
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке глобальна або територіально-розподілена мережа ?
2. Що є характерним для ГМ ?
3. Коли розпочався розвиток глобальних мереж ?
4. Яка ГМ була створена першою ?
5. Які є відомі ГМ ?
6. Опишіть поділ ГМ залежно від розмірів охоплюваної мережею території.
7. Яка технологія ГМ була першою ?
8. Назвіть поширені технології ГМ.
9. Що таке Internet ?
10. Що таке TCP/IP ?
11. Що таке IP-адреса ?
12. Які варіанти протоколу ІР Вам відомі ?
13. Історія виникнення і розвитку Internet.
14. Які особливості функціонування Internet ?
15. Які послуги надає Internet ?
16. Назвіть функціональні можливості електронної пошти.
17. Щодозволяє World Wide Web ?
18. Що таке гіпертекст ?
19. Яким чином стає можливим продивлятися Web-сторінки ?
20. Що таке провайдер ?
21. Які класи мереж Вам відомі ?
22. Яка роль в Internet відводиться службі доменних імен ?
23. Назвіть принципи, за якими формуються доменні імена.
24. Що таке DNS ?
25. Дайте поняття маски мережі.
1. Які є характеристики ГМ ?
1) значний масштаб;
2) випадковість;
3) детермінованість;
4) неоднорідність.
2. Коли розпочався розвиток ГМ ?
1) у 40-х рр. XX ст.;
2) у 50-х рр. XX ст.;
3) у 60-х рр. XX ст.;
4) у 70-х рр. XX ст.
3. Як називалася перша ГМ ?
1) Ethernet;
2) ARPANet;
3) TCP/IP;
4) Internet.
4. Залежно від розмірів охоплюваної мережею території ГМ поділяють на:
1) міжнародні;
2) континентальні;
3) гібридні;
4) національні.
5. Виділіть технології ГМ:
1) Token Ring;
2) FDDІ;
3) XDSL;
4) Arcnet.
6. Характеристики технології ISDN:
1. перетворює всі дані на цифрові з наступним їх передаванням одним каналом зв’язку;
2. має структуру типу «подвійне кільце»;
3. сигнали від різних джерел накопичуються в мультиплексорі і передаються одним кабелем;
4. можна паралельно користуватися телефоном.
7. Характеристики технології FDDІ:
1. перетворює всі дані на цифрові з наступним їх передаванням одним каналом зв’язку;
2. має структуру типу «подвійне кільце»;
3. сигнали від різних джерел накопичуються в мультиплексорі і передаються одним кабелем;
4. можна паралельно користуватися телефоном.
8. Характеристики технології Е1…Е4 / Т1…Т4:
1. перетворює всі дані на цифрові з наступним їх передаванням одним каналом зв’язку;
2. має структуру типу «подвійне кільце»;
3. сигнали від різних джерел накопичуються в мультиплексорі і передаються одним кабелем;
4. можна паралельно користуватися телефоном.
9. Характеристики технології ХDSL:
1. перетворює всі дані на цифрові з наступним їх передаванням одним каналом зв’язку;
2. має структуру типу «подвійне кільце»;
3. сигнали від різних джерел накопичуються в мультиплексорі і передаються одним кабелем;
4. можна паралельно користуватися телефоном.
10. Мережа Internet – це:
1) технологія локальних мереж;
2) службова інформація;
3) найбільша ГМ;
4) всесвітня павутина.
11. Коли з’явилася мережа Internet ?
1) у 60-х рр. XX ст.;
2) у 70-х рр. XX ст.;
3) у 80-х рр. XX ст.;
4) у 90-х рр. XX ст.
12. Яку топологію може мати мережа Internet ?
1) зіркову;
2) комбіновану;
3) деревоподібну;
4) кільцеву.
13. Який протокол використовує мережа Internet?
1) IP;
2) FТР;
3) http;
4) TCP/IP.
14. Яка установа забезпечує доступ користувача до Internet ?
1) ARPANet;
2) домен;
3) Web;
4) провайдер.
15. Місцезнаходження потрібної Web-сторінки однозначно визначається завдяки:
1) URL;
2) FTP;
3) WWW;
4) TCP/IP.
16. Щотаке FTP ?
1) web-браузер, щовідображаєінформацію, надану web-серверами;
2) протокол пересилання файлів;
3) агенція перспективних наукових досліджень;
4) система мереж.
17. Що дозволяє гіпертекст ?
1. встановлювати зв’язок між деяким фрагментом текста та іншим документом;
2. забезпечувати доступ користувача до Internet.;
3. взаємне передавання інформації;
4. однозначно вказати потрібний документ.
18. Домен України має вигляд:
1) uk;
2) u;
3) ua;
4) www.
19. Особливості мережі Internet:
1) не існує єдиного центру управління;
2) немає єдиного власника;
3) використовує телефонні мережі;
4) зв’язує комп’ютери один з одним.
20. Для чого використовується маска мережі ?
1) реєструє IP-адреси;
2) для обміну файлами між мережами;
3) для отримання списків поштового розсилання;
4) логічно розбиває мережу на підмережі.
На сьогоднішній день у мережі Internet існує безліч нарізноманітніших сервісів, що забезпечують роботу з усіма типами ресурсів (рис. 3.6). Розглянемо найбільш поширені серед них:
- World Wide Web (WWW) – єдиний інформаційний простір, що включає в себе різні мережеві ресурси. Наприклад, блоги, веб-форуми, вікі-проекти, Internet-аукціони і магазини, соціальні мережі та сайти знайомств та ін.;
Рисунок 3.6 – Інформаційні сервіси Internet
- електронна пошта (E-mail), яка забезпечує можливість не лише обмінюватися текстовими повідомленнями між необмеженим числом абонентів, але і пересилати прикріплені файли;
- телеконференції та групи новин (Usenet) – дають можливість колективно обмінюватися різними повідомленнями;
- FTP сервіс – системи файлових архівів, які забезпечують зберігання і поширення різних типів файлів;
- Telnet сервіс – з його допомогою можна управляти віддаленими комп’ютерами в режимі термінала;
- DNS сервіс – система доменних імен, яка забезпечує можливість використання літерних імен (наприклад, http://www.myvin.com.ua), замість числової адреси 195.248.234.141;
- IRC сервіс – сервіс підтримки чатів, миттєвий обмін текстовими повідомленнями в реальному часі.
Це стандартні сервіси мережі Internet, отже, всі принципи роботи програмного забезпечення, протоколи взаємодії клієнт-серверного забезпечення сформульовано і прописано в міжнародних стандартах.
У той же час існують і нестандартні сервіси, такі як Internet-пейджери: ICQ, Internet-телефонія, трансляція відео і радіо, файлообмінні мережі, пошукові системи, які є оригінальною розробкою окремо взятої компанії. Відсутність міжнародних стандартів при розробці таких систем нерідко призводить до технічних конфліктів з іншими сервісами.
Більшість сервісів Internet працюють з використанням принципу "клієнт – сервер". Це означає, що, коли користувач запускає програму, що запрошує мережеву послугу, ця програма з’єднується мережею з іншою пpогpамою, запущеною на іншій машині мережі .
Сервiси Internet поділяють на:
- сервiси вiдкладеного читання;
- прямі сервiси;
- інтерактивні сервiси.
Сервiси, що належать до класу вiдкладеного читання (off-line), найбiльш поширенi в середовищi вiтчизняних користувачiв. Вони найменш вимогливi до ресурсiв комп’ютера i лiнiй зв’язку. Основною ознакою цих сервiсiв є та особливiсть, що запит i одержання iнформацiї можуть бути сильно роздiленi у часі. До сервiсу вiдкладеного читання можна вiднести, наприклад, електронну пошту. У звичайному зв’язку аналогом сервiсу відкладеного читання є, наприклад, письмова кореспонденцiя, що доставляється звичайною поштою [49].
Прямi сервiси характернi тим, що на відповідь щодо запиту клiєнта не потрiбно негайної реакцiї. До цього типу сервiсiв належить бiльшiсть служб мережi Internet (наприклад, WWW, FTP та iн.). У звичайному зв’язку аналогом прямого сервiсу є, наприклад, факс [49].
Сервiси, де потрiбна негайна реакцiя на отриману iнформацiю, тобто одержувана iнформацiя є запитом, належать до iнтерактивних сервiсiв. Як приклад iнтерактивного сервiсу можна навести TELNET. У звичайному зв’язку аналогом iнтерактивного сервiсу є, наприклад, телефон [49].
Стрімкий розвиток Internet-технологій відкриває користувачам нові способи ведення справ, створює безпрецедентні можливості підтримання ділових відносин у віртуальному інформаційному просторі на різноманітних рівнях. Процес використання Internet-технологій для оптимізації інформаційних і комерційних процедур, що відбуваються в межах глобальних процесів соціальної комунікації, зумовив появу цілого ряду нових способів отримання прибутку за допомогою мережі Internet. Назвемо найбільш поширені з них [14]:
1. Реклама. Багатомільйонна аудиторія мережі Internet дозволяє привернути масову увагу до продукції, що продається, або послуг.
2. Маркетинг. Розміщення в Internet інформації презентаційного характеру дозволяє компаніям заявити про себе і свою діяльність. Крім цього, Internet дозволяє за умов жорсткої конкуренції здійснювати так званий індивідуальний маркетинг, тобто пропонувати товари і послуги, максимально адаптовані до потреб конкретного споживача.
3. Зв’язок із філіями і мобільними співробітниками. За допомогою Web-вузлів підприємства та організації можуть розширити можливості звичайної електронної пошти Internet, надавши можливість авторизованим користувачам (співробітникам, клієнтам, постачальникам та ін.) права доступу до найсвіжіших корпоративних даних.
4. Публікація інформації. Internet має незаперечні переваги перед іншими засобами масової інформації, маючи можливість в будь-який час і з будь-якої точки земної кулі надавати новини, огляди, довідкові дані, електронні бібліотеки, аудіо- і відеодані.
5. Спільне розроблення проектів. Internet надає можливість спільного розроблення програмних продуктів, чим досягається істотне скорочення витрат на організацію робочих груп програмістів.
6. Спрощення бізнес-процесів. У межах Internet і Web-технологій існує можливість організації Intranet-мереж, які є гнучким і конкурентоспроможним засобом, що дозволяє підприємствам більш ефективно використати свій інформаційний потенціал і свою інформаційну інфраструктуру.
7. Електронна комерція. Купівля і продаж різноманітних продуктів і послуг за допомогою глобальної мережі Internet.
З усього наведеного (далеко не повного) переліку способів ведення електронного бізнесу з використанням Internet найбільш багатообіцяючим і динамічним є електронна комерція. У широкому значенні під даним виглядом електронного бізнесу розуміють весь спектр надання товарів і послуг, який характерний для звичайного бізнесу. Процес створення в Internet спеціалізованих структур, що займаються наданням електронних послуг, неухильно розвивається. У зв’язку з цим вже на початку XXI століття за оцінками фахівців необхідно чекати радикальних змін у загальній культурі спілкування людства [14].
5.5 Робота з WWW сервісом
World Wide Web (WWW, всесвітня павутина) – це розподілена по всьому світу інформаційна система з гіперзв’язками, існуюча на технічній базі мережі Internet і протоколі передавання даних http (рис 3.7).
Вчений Тім Бернерс-Лі розробив концепцію WWW в 1989 р. у Європейській Раді з ядерних досліджень (CERN). Далі він розробив протокол http та мову HTML.
Мережа Internet отримала своє широке поширення завдяки всесвітній павутині. Історія найпоширенішого сервісу Internet бере початок з 90-х рр. XX ст. і коротко наведена у табл. 3.4 [50].
Рисунок 3.7 – Всесвітня павутина WWW
Таблиця 3.4 – Історія розвитку WWW
Період | Засоби та авторство |
1990 р. | Створено перший текстовий браузер. |
Травень 1991 р. | WWW було поширено по всьому CERN. |
Жовтень 1991 р. | Було створено перший шлюз (ворота в мережу) для пошукового засобу WAIS. |
Грудень 1991 | CERN анонсував WWW по всьому співтовариству фізиків в області високих енергій. |
Січень 1993 р. | Працювало вже 50 веб-серверів; було представлено перший повноцінний браузер Viola для X Window, в якому втілилися всі складові первісного проекту – графічна гіпертекстова система з використанням миші. |
Лютий 1993 р. | З’явилася альфа-версія браузера Mosaic для X Window, розроблена в NCSA (National Center for Supercomputing Applications університету штату Іллінойс). |
Продовження таблиці 3.4
Період | Засоби та авторство |
Жовтень 1993 р. | Число веб-серверів перевищило 500, а трафік WWW склав 1% від повного трафіка магістралей Internetу. Та ж динаміка розвитку збереглася і в наступні роки. |
Липень 1994 р. | CERN створив групу, названу W3 Organization, – спільне підприємство CERN і MIT для подальшого розвитку WWW. До початку 1995 р. ця група трансформувалася у The World Wide Web Consortium (http://www.w3.org) і продовжує залишатися одним із провідних розробників WWW. |
У самому загальному плані WWW – це система Web-серверів, що підтримує форматовані спеціальним чином документи (HTML-документи).
Під терміном Web-сервер, в залежності від контексту, може матися на увазі як апаратна, так і програмна частина. Апаратний Web-сервер – це комп’ютер, на якому виконується програма, що одержує запити і виконує певні дії згідно цих запитів. Наприклад, сервер може запускати програми і генерувати документи. Служба WWW реалізована у вигляді клієнт-серверної архітектури. Користувач за допомогою клієнтської програми (браузера) здійснює запит тієї чи іншої інформації на сервері, а Web-сервер обслуговує запит браузера [51].
Сучасний браузер – це програма з графічним інтерфейсом, яка забезпечує звернення до шуканого ресурсу на сервері за його URL (універсального адресою ресурсу). Браузер зчитує запитуваний документ, форматує його для представлення користувачеві і демонструє на клієнтському комп’ютері [51].
Практичне застосування ідеї і сам термін "гіпертекст" з’явився з виникненням електронних документів, задовго до появи служби WWW. Оскільки сучасні електронні документи містять не тільки текст, а й мультимедіа-інформацію, поняття гіпертексту було розширено до поняття гіпермедіа. Гіпермедіа – це метод організації мультимедіа-інформації на основі посилань на різні типи даних. Гіпермедіа-документи можуть використовуватися не лише в WWW, але й, наприклад, в електронній енциклопедії на CD-ROM, де посилання в тексті часто веде на аудіо- або відеоролик. Особливо продуктивною ідея гіпертексту виявилася щодо об’єднання цифрової інформації, розподіленої на серверах у всьому світі [51].
У WWW існують сервери практично з будь-якої тематики. WWW-ресурс використовується для розміщення різноманітної нормативної, статистичної і ділової інформації, каталогів продукції фірм. На Web-сторінках можна швидко знайти і отримати інформацію про товари і послуги, яку інколи неможливо отримати іншими шляхами. Найпоширенішими є інформаційні рубрики, які стосуються інформації про діяльність компаній, продукти і послуги, зайнятості населення, фінансів і інвестицій тощо. Світовою тенденцією є різке зростання кількості серверів, які працюють за рубриками: електронна комерція, інформація про малий бізнес, електронні біржі, економіка споживчих товарів. На українських WWW серверах можна знайти різноманітну інформацію: правові довідникові системи, рекламу комерційних фірм із переліком товарів і послуг, електронні версії різноманітних друкованих видань та ін. Щодо України, то інформація про Internet і бізнес-сервери неповна. Це, зокрема, недостатнє представлення українських бізнес-серверів у світових пошукових серверах та каталогах серверів [52].