Адміністрування мережі

Адміністрування мережі необхідне для управління роботою мережі з метою забезпечення її ефективної роботи.

Адміністрування мережі залежно від розміру організації може здійснювати окрема людина –системний адміністратор або користувач сам адмініструє свій комп’ютер [29].

Розглянемо основні задачі адміністрування мережі:

· встановлення і налаштування прикладного і офісного програм­но­го забезпечення;

· налагодження та оптимізація роботи операційних систем;

· підключення та налаштування периферійного обладнання;

· підключення комп’ютерів до локальної мережі;

· усунення несправностей локальної мережі;

· розмежування прав доступу користувачів;

· організація спільного доступу до загальних ресурсів;

· організація спільного доступу до мережі Internet;

· впровадження систем антивірусного захисту;

· організація процесу автоматичного оновлення антивірусної бази;

· організація системи захисту від несанкціонованого проникнення з мережі Internet;

· налагодження та підтримка системи резервного копіювання у мережі критично важливих даних [30].

Задачі адміністрування мережі можна поділити на дві групи: конт­роль за роботою мережевого устаткування – реактивне адміністрування та управління функціонуванням мережі в цілому – проактивне адміністру­вання.

При реактивному адмініструванні відбувається налаштування або зміна конфігурації мережевих приладів, зокрема концентраторів,маршру­ти­заторів та ін., усунення збоїв, що виникають.

При проактивному адмініструванні відбувається моніторинг та аналіз інформації, яка проходить мережею, змінюється конфігурація мере­жі для забезпечення інформаційної безпеки та ін.

Попотрібно в контролі за мережею в цілому з однієї керуючої станції стала причиною появи різних архітектур платформ і додатків адміністру­ання. Найбільше поширення серед них набула дворівнева розподілена архітектура “менеджер – агенти”. Програма-менеджер функціонує на ке­рую­чій консолі, постійно взаємодіє з модулями-агентами, що запускаються в окремих пристроях мережі. На агентів в такій схемі покладаються функції збору локальних даних про параметри роботи контрольованого ресурсу, внесення змін до його конфігурації за запитом менеджера, надання остан­ньому адміністративної інформації [31].

Але застосування у великих складних мережах архітектури “менед­жер – агенти” призводить до зростання обсягів службової інформаціїі. Тому виникла трирівнева архітектура, у якій частина функцій управління делегувалася найважливішим мережевим вузлам. Програми-менеджери в цих вузлах через власну мережу агентів управляють роботою “підзвітних” їм пристроїв і в той же час самі є агентами щодо основної програми-менед­жера (менеджера менеджерів), що завантажена на керуючій станції [31].

Simple Network Management Protocol (SNMP) – базовий протокол мережевого адміністрування.SNMP реалізовує схему«менеджер – агенти».