Історико-географічна земля Перемишльщина.
Вживається також Перемиська земля, Перемишльська земля, Перемищина. В довоєнні роки ця територія з містами Перемишль, Ярослав, Ряшів та ін. належала до Львівського воєводства. Перемишльщину з давніх часів заселяли українці.
До Перемишльщини належать значні території, зосереджені на захід від р. Сян (крайня західна частина Бойківщини і прилеглі до р. Сян передгір-ські та рівнинні райони). Передгірська частина Перемишльщини (Надсяння, Передгір'я), яка була заселена переважно українським і змішаним українсько-польським населенням, продовжувалася на заході до р. Попрад.
Центром Перемишльщини є одне з найстаріших міст цього району і всіх західних етнічних українських земель — Перемишль, який, як відомо, входив до Давньоруської держави. Розселені тут племена (дуліби, білі хорвати, тиверці) вже в середині X ст. мали тісні зв'язки з Києвом і разом з його військовими формуваннями воювали з Візантією. Наприкінці XI ст. Перемишль став центром Перемишльського князівства. (У 1141 р. Володарко переніс столицю з Перемишля до Галича).
За названу територію тривалий час вели боротьбу Київська (з XII—першої половини XIV ст.— Галицько-Волинська) Русь, Польща і Угорщина. З 1340 р. Надсяння увійшло до Польщі. У 1375 р. в Перемишлі створено латинське єпископство. З 1773 р. цей регіон був включений до складу Австрії (з 1867 р.— до Австро-Угорщини). Він займав важливе стратегічне положення в Австро-Угорській імперії. Під час Першої світової війни тут точилися тривалі жорстокі бої між російською та австро-угорською і німецькою арміями. В 1939 р. частина Надсяння (правобережна) увійшла до СРСР. У 1945 р. згідно з договором про радянсько-польський кордон Надсяння, як і деякі інші українські етнічні і змішані українсько-польські землі, знову передали Польщі. Майже все українське населення було виселене в повоєнні роки на Україну, а також на колишні німецькі землі Польщі.
15. Історико-географічна земля Брестщина. До її складу входить південно-західна територія сучасної Білорусії, яка в основному збігається з Брестською обл. (32,3 тис. км2). Розташована між Західним Бугом, правою притокою Дніпра р. Прип'яттю, Ясельдою і Нарвою. Головним центром Берестейщини є м. Брест (250 тис. чол.). За даними перепису 1989 р., в області жило 1449,0 тис. чол., утому числі 1199,5 тис. білорусів, 145,9 тис. росіян, 60,6 тис. українців, 31,7 тис. поляків. Область має промислово-аграрний напрям господарства. Входила до складу Турово-Пинського (1087—1157) і Волинського князівств, Литви (з 1320 р.), Брестсько-Литовського воєводства (1569—1795), Росії, Польщі.
На Брестщині не вирішено питання про білорусько-українське розмежування. За одними оцінками, тут живуть українці, за іншими — білоруси. Наприклад, згідно з переписом 1897 р. більшість населення Брестщини була врахована українцями (407 тис. чол.). За даними 1719 р. українці становили тут 186 тис. чол., 1795 р.—255 тис. чол. Згідно з польським переписом 1931 р. кількість українців не перевищувала 30 тис. чол.