Призначення, склад і розміщення системи автоматичного управління силовою установкою регіонального/магістрального літака

Система автоматичного управління силовою установкою літака Ан-140 призначена для виконання наступних завдань:

– контроль підготовки до запуску двигунів і управління його запуском;

– управління зупином двигунів (основним і з флюгеруванням лопатей повітряного гвинта), іншими режимами роботи двигунів з кабіни екіпажу на всіх етапах польоту і при рулюванні;

– управління режимами тихого рулювання, тривалого запалення і надзвичайним режимом;

– управління реверсом тяги, синхрофазуванням і стоянковими гальмами повітряних гвинтів двигунів;

– управління зняттям і установкою повітряних гвинтів на проміжний упор;

– управління розфлюгеруванням лопатей повітряних гвинтів;

– передпольотний контроль справності системи;

– забезпечення роботи захисних систем при виникненні нештатних ситуацій;

– контроль роботи силової установки з видачею інформації по контрольованих параметрах і результатах контролю на індикатори, сигнальні табло і в БУР-92А.

Для вирішення цих завдань літак оснащений комплексною електронною цифровою системою автоматичного управління силовою установкою (САУ СУ-140), до складу якої входять:

– дві системи автоматичного управління САУ-2000 (по одної на кожний двигун);

– блок управління і контролю силової установки БУК-140М;

– два блоки комутації і запуску БКЗ-140;

– два вимірювача вібрації EVM-249;

– індикатори візуального контролю параметрів роботи системи в кабіні екіпажу.

Основне управління кожним двигуном силової установки здійснюється за допомогою власної системи автоматичного управління САУ-2000, що складається з електронної і гідромеханічної частин. Система САУ-2000 забезпечує:

– живлення паливом, автоматичну підтримку і регулювання параметрів двигуна за заданими законами на всіх перехідних та сталих режимах;

– видачу інформаційних сигналів, пропорційних параметрам двигуна, в
БУК-140М і управляючих сигналів в блок комутації і запуску БКЗ-140;

– захист двигуна по граничним значенням параметрів його роботи і при відмовах.

Блок управління і контролю силової установки БУК-140М забезпечує виконання наступних функцій:

– обмін інформацією з регулятора електронного двигуна РЭД-2000 обох двигунів по послідовному коду відповідно до протоколів передачі інформації та взаємодію РЭД-2000 обох двигунів між собою по каналах інформаційного обміну;

– видача інформації на засоби індикації та відображення параметрів роботи двигунів в кабіну екіпажу і в реєстратор БУР-92А.

Регулятор електронний двигуна РЭД-2000 є спеціалізованою багатопроцесорною керуючою ЕОМ з незмінною програмою, оснащеною пристроями сполучення з датчиками і керуючими механізмами САУ-2000. Регулятор взаємодіє з наступними системами і пристроями літака та двигуна:

– блоком БУК-140М а, через нього, з бортовими системами літака і РЭД-2000 симетричного двигуна;

– датчиками і керуючими механізмами двигуна та літака;

– регулятором РЭД-2000 симетричного двигуна (по прямому каналу обміну), блоком БКЗ-140, органами управління і контролю.

Блок комутації і запуску БКЗ-140 (релейний блок) забезпечує:

– подачу електроживлення на регулятор РЭД-2000 і силові ланцюги керуючих агрегатів та механізмів;

– прийом сигналів, що управляють, від органів управління і РЭД-2000 та включення по сигналах силових комутаційних елементів;

– видачу сигналів у вигляді напруги +27 В, які характеризують стан двигунів, в суміжні бортові системи і в реєстратор БУР-92А;

– включення сигнальних табло в кабіні екіпажу.

Блок контролю вібрації двигуна EVM-249 призначений для безперервного контролю значення величини вібрації двигуна, викликаною незбалансованістю частин, що обертаються, та видачі інформаційних сигналів на індикацію в кабіну екіпажа і на реєстрацію в БУР-92А.

Прилади контролю двигуна призначені для виміру і візуальної індикації параметрів роботи двигуна в кабіні екіпажу та за принципом збору інформації діляться на дві групи:

1. Прилади, що одержують інформацію по каналу інформаційного обміну від блоку БУК-140М. До цих приладів відносяться:

– ИКМРТ-140-F – вимірювач крутильного моменту (ИКМ) на валу повітряного гвинта і положення важелів регулятора палива (РТ);

– БИП-140 – блок індикації параметрів вібрації, температури масла в маслобаку і тиску масла в системі змащування двигуна;

– БИП-140-2 – блок індикації кількості масла в маслобаку двигуна.

2. Прилади, що одержують інформацію безпосередньо від датчиків двигуна. До них відносяться:

– ИЧЖ-IBB-F і ИЧЖ-ITК-F – індикатори частоти обертання (ИЧ) рідкокристалічні (Ж) повітряного гвинта (ВВ) і турбокомпресора (ТК) від датчиків ДТА-15;

– ИТЖ-I-F – індикатор температури (ИТ) газів за турбіною компресора двигуна рідкокристалічний (Ж) від термопар Т-80Т через перетворювач, що нормалізує (модуль М11А).

Загальне завдання приладів контролю роботи двигуна – забезпечення візуального контролю роботи двигунів в кабіні екіпажа.

САУ СУ-140 здійснює також діагностування двигунів в польоті та при виявленні несправностей забезпечує включення (на землі) сигнального табло «ДВИГ 1 (2)» – «ЕСТЬ СООБЩЕНИЕ». За наявності цього сигналу за допомогою пульта інженера ПИ-140 визначається зареєстрована в регуляторі РЭД-2000 несправність силової установки. Ця несправність може бути визначена також за результатами розшифровки інформації реєстратора БУР-92А.

В табл. 6.1 приведений склад системи САУ СУ-140 і розміщення її елементів на літаку, а на рис. 6.2 зображена спрощена структурна схема САУ двигунів.

Таблиця 6.1

ИК ВСП 140 – інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів;

САС-4 – система аварійної сигналізації.

Рис. 6.2. Спрощена структурна схема САУ двигунів.