Питання № 1.

Питання

Лекція14 “Бухгалтерська та фінансова звітність підприємства”.

1 Суть та призначення звітност і, основні вимоги та принципи її побудови.

2 Склад та елементи фінансової звітності, порядок її складання і подання.

3 Мета, структура і техніка складання фінансової звітності.

Правові основи з питань складання фінансової звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а та­кож Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(с)БО. Норми цього Закону та Положення слід застосовувати до фінансо­вої звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський об­лік та фінансову звітність в України» та п. 4. П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» метоюскладання фінансової звіт­ності є надання користувачам для прийняття рішень повної, прав­дивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, резуль­тати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначаєть­ся чинним законодавством. Під час підготовки до складання та по­дання фінансової звітності підприємство повинне дотримуватись вимог П(с)БО, а також Порядку подання фінансової звітності, зат­вердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, який визначає суб'єктів подання звітності, звітний період, склад та терміни її подання. Відповідальність за складання та на­дання фінансової звітності несе керівництво підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби корис­тувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

• забезпеченості зобов'язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Основні вимоги, що висуваються до звітності це:

- повнота відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

- своєчасність відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та звітності;

- передбачуваність (більша готовність для визначення в бух. обліку витрат та зобов’язань, а ніж можливих доходів та активів, не допускаючи створення прихованих резервів.

Фінансова звітність повинна містити дані про:

—підприємство;

—дату звітності та звітний період;

—валюту звітності та одиницю її виміру;

—відповідну інформацію щодо звітного та попереднього пе­ріоду;

—облікову політику підприємства та її зміни;

—консолідацію фінансових звітів;

—припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

—обмеження щодо володіння активами;

—участь у спільних підприємствах;

—виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними кори­гування;

—переоцінку статей фінансових звітів;

—іншу інформацію, розкриття якої передбачене відповідними Положеннями (стандартами).

Фінансова звітність в Україні формується з дотриманням тих принципів:

- автономність підприємства;

- безперервність діяльності;

- періодичність;

- історичної (фактичної) собівартості;

- нарахування та відповідності доходів і витрат;

- повного висвітлення;

- послідовності;

- обачності;

- превалювання сутності над формою;

- єдиного грошового вимірника.

З метою упорядкування та спрощення складання звітності її класифікують за певними ознаками:

- за змістом та джерелами складання

-бухгалтерська,

-фінансова,

-статистична,

- оперативно – технічна,

- податкова.