Американська модель соціальної підтримки

Європейська модель соціальної підтримки

Європейська модель соціальної підтримки, або захисту, населення базується на теорії держави загального добробуту. В її основі лежить концепція “природних прав” людини. Основні положення даної теорії:

· створення однакових або приблизно рівних можливостей для реалізації життєвих планів;

· забезпечення гідного рівня життя;

· прагнення до наростання соціальної рівності і справедливості;

· формування розвиненої державної системи соціальної допомоги всім громадянам за рахунок забезпечення доступності медичних, освітніх, психологічних, юридичних та інших життєво важливих послуг.

Таким чином, загальним для всіх країн – держав загального добробуту – є їхнє прагнення перерозподілити відповідальність за життєвий шлях особистості із самого індивіда, сім'ї, соціальної групи, общини, церкви, благодійних організацій на інститути держави.

Наприкінці ХХ століття модель “держави загального добробуту” починає піддаватися реконструкції. В основі реконструкції лежить той факт, що реалізації зазначеної ідеї призвели більшість навіть найрозвиненіших країн Заходу до економічної стагнації й соціального застою.

Заходи, що застосовуються урядами західноєвропейських країн щодо реформи “держави загального добробуту”, спрямовані на встановлення більш жорсткого контролю за витратою державних коштів на соціальне забезпечення, скорочення фінансових втрат у цій сфері, пов'язаних із корупцією й надмірною бюрократизацією. Стають платними деякі соціальні послуги, що раніше надавалися населенню безплатно.

Національна система соціального захисту в США була закладена в З0-і роки й бере свій початок з моменту підписання президентом Ф.Рузвельтом Акта про Соціальну Безпеку в серпні 1935 р. У її основу було покладено орієнтацію американців на успіх, на особисту відповідальність за свій добробут і добробут своєї сім'ї.

Північноамериканська система соціального захисту має два чітко виражених напрямки: систему соціального страхування й систему соціальної допомоги.

Системоюсоціального страхування користуються, в основному, середні й вищі верстви суспільства (оскільки саме вони живуть на зарплату й регулярно сплачують податки у відповідні фонди). Ця система захищає економічно активно зайняте населення від основних соціально-економічних ризиків (старість, втрата годувальника, інвалідність, хвороби, виробничий травматизм, безробіття).

Система соціального страхування має ряд основних і допоміжних програм:

· загальна федеральна програма (ЗФП) – основа пенсійної системи;

· програма “Медикер” – медичного обслуговування пенсіонерів;

· федерально-штатна система страхування на випадок безробіття.

Другим напрямком системи соціального захисту в США є соціальна допомога.

Система допомоги включає декілька значних і багато дрібних програм. За каналами цих програм особи, що живуть у бідності, одержують грошові допомоги, продовольчу допомогу, субсидоване житло, допомогу для отримання освіти, професійної підготовки тощо. Право на отримання соціальної допомоги за різноманітними програмами мають ті, хто живе нижче офіційно встановленого рівня бідності. До основних федерально-штатних програм у США належать: програма допомоги сім'ям із залежними дітьми (ДСЗД), програма продовольчих талонів, програма шкільних сніданків, медична програма “Медикейд”, материнська програма “Хелп”, дитяча програма “Хедстарт” і багато інших програм.

У цілому система соціального забезпечення в США характеризується такими специфічними особливостями:

· американська система соціальної підтримки (амер. термін “соціальна безпека”) має багато варіантів з особливостями й можливостями штатів. Кожний із 50-ти штатів проводить активну політику у сфері соціальної роботи й самостійно визначає свої фінансові можливості, форми допомоги й методику реалізації соціальних програм;

· поряд з діяльністю держави значну роль у системі соціального забезпечення відіграє суспільна й приватна благодійність, що має власні соціальні служби й буквально пронизує систему соціальної роботи в Штатах;

· у зв'язку з ростом матеріального добробуту громадян спостерігається тенденція до комерсалізації соціальних дій: соціальні послуги стають платними;

· система соціального забезпечення спрямована, у першу чергу, на допомогу щодо самозабезпечення, самореалізації, досягненні особистого успіху, а не на розвиток утриманства й розрахунок на допомогу держави.