Європейський банк реконструкції та розвитку: стратегія та фінансові інструменти

Ідея створення європейського банку для фінансування економічних реформ у країнах Східної Європи з метою їх переходу до ринкової економіки вперше була висловлена президентом Франції Франсуа Міттераном та знайшла широку підтримку серед європейських країн та інших держав світу.

Засновниками нового міжнародного кредитного інституту –Європейського банку реконструкції та розвитку – стали країни Європи, а також США, Мексика, Венесуела, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Австралія, Нова Зеландія разом з двома інституціональними членами – Європейським економічним співтовариством (ЄЕС) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Нині членами Банку є 61 країна, ЄС та ЄІБ.

Підписана 29 травня 1990 р., Угода про створення ЄБРР набула чинності 28 березня 1991 р. ЄБРР має статус міжнародної фінансової організації з найвищим кредитним рейтингом. Його штаб-квартира знаходиться у м. Лондон.

Керівництво діяльністю ЄБРР здійснюється Правлінням – Радою керуючих, в якій представлені всі країни-члени Банку. Виконавчий орган ЄБРР представлений Директоратом – Радою директорів.

З моменту заснування у 1991 р. початковий капітал ЄБРР складав 10 млрд. ЕКЮ, у 1996 р. його було збільшено до 20 млрд. євро. Квоти в капіталі ЄБРР розподіляються в таких пропорціях: 51% для країн-членів ЄС та його двох інститутів; 13,5% для країн Центральної та Східної Європи; 11,3% для інших європейських країн; 24,2% для неєвропейських країн. Найбільші частки в капіталі Банку мають США (10%); Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія (по 8,5%). Частка України в статутному капіталі ЄБРР складає 0,8% (16 000 акцій, або 160 млн. євро), Росії – 4%.

Стратегія ЄБРР спрямована на підтримку структурних та галузевих економічних реформ шляхом розвитку конкуренції, приватизації та підприємництва. Банк сприяє розвитку приватного сектору, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури.

Через надання позик та здійснення інвестицій ЄБРР стимулює надходження до економіки країн додаткових фінансових ресурсів, допомагає мобілізувати місцевий капітал на реалізацію проектів розвитку національної економіки. Проекти, які підтримуються ЄБРР, мають сприяти сталому розвитку економіки країни, бути фінансово самоокупними та екологічно безпечними.

ЄБРР реалізує пряме і опосередковане фінансування. Пряме фінансування здійснюється безпосередньо Банком щодо великих за обсягом інвестицій, інфраструктурних проектів, як приватних, так і за участю місцевої або центральної влади. Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників – місцеві банки або інвестиційні фонди.

Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різні фінансові інструменти. До інструментів прямого фінансування належать:

1. кредити (надаються на конкретні потреби з урахуванням кредито- і платоспроможності позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений активами позичальника або пов’язаний з акціонерним капіталом. У разі кредитування комерційних підприємств Банк не потребує державних гарантій).

2. пайова участь в акціонерному капіталі (реалізується у формі підписки на звичайні чи привілейовані акції, субординованого боргу у вигляді кредитів, боргових зобов’язань чи векселів. ЄБРР гарантує також розміщення випуску акцій державного чи приватного підприємства).

3. гарантії (допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до вимог Банку та його партнерів з фінансування. Гарантії можуть бути загальними або частковими, але за обов’язкової умови виміру ризику).

Мінімальна сума прямих кредитів – 5 млн. євро. У середньому сума кредитів досягає 22 млн. євро, строк кредитування – у середньому 5–10, у виняткових випадках – 15 років. Процент за кредитами встановлюється фіксований або плаваючий, з маржею до ставки ЛІБОР. При підписанні кредитної угоди Банк знімає разовий збір на покриття адміністративних витрат. За невикористані кошти позичальник щорічно сплачує комісію. ЄБРР не вимагає права регресу на партнерів, хоча може вимагати гарантії виконання проекту. Обов’язковою умовою є страхове покриття (ризиків), крім політичного.

Інструментами опосередкованого фінансування для надання невеликих за обсягом кредитів є:

1. середньо- і довгострокові кредитні лінії (забезпечують задоволення внутрішнього попиту на кредити, надаються місцевим банкам).

2. інвестиції в приватні акціонерні капітали (реалізуються шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції або в інших формах. Зазвичай кошти вкладаються в капітали інвестиційних фондів, які потім вкладають їх у приватні середні компанії, а також в капітали банків з метою розвитку фінансового сектору).

3. програми розвитку банків (з метою доступу на міжнародні фінансові ринки Банк сприяє набуттю місцевими банками надійної репутації, виступає у ролі їх гаранта, здійснює для них технічну допомогу).

4. співфінансування (здійснюється разом з місцевими та іноземними партнерами. Частка ЄБРР у проектах приватного сектору, як правило, обмежується 35% вартості проекту. Основними партнерами ЄБРР у співфінансуванні є: комерційні банки – шляхом участі у кредитах ЄБРР, перевідступлення прав, боргових зобов’язань, паралельних кредитів і кредитних ліній; офіційні партнерські установи – державні організації і фінансові установи, створювані на основі міжурядових угод; експортно-кредитні агенції – на основі прямого фінансування експортно-кредитних та інвестиційно-страхових гарантій; міжнародні фінансові установи – шляхом кредитування економічної і соціальної інфраструктури у приватному секторі та кредитування під державну гарантію на здійснення великих проектів).

Співфінансування здійснюється у таких формах: сумісне фінансування – кредити учасників використовуються у певних узгоджених частинах для однієї операції (товару чи послуги); паралельне фінансування – кредити ЄБРР та інших кредиторів використовуються для кредитування окремих операцій (товарів чи послуг); синдиковане кредитування – ЄБРР сам залучає партнерів, які погоджуються надати кошти на умовах, наближених до вимог банку; синдикована участь – ЄБРР погоджується профінансувати весь проект сам, але під час або після оформлення кредиту може продати участь у проекті іншим учасникам.

Українастала членом ЄБРР у серпні 1992 р. В рамках 150 проектів вона отримала інвестицій на загальну суму понад 3 млрд. євро. Станом на 1 грудня 2007 р. портфель Банку в Україні нараховував 133 проекти із загальним обсягом фінансування 2,86 млрд. євро.

У рамках проектів здійснено інвестиції у харчову і нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, сферу фінансів та надання послуг в сільському господарстві, а також в муніципальну інфраструктуру. ЄБРР також виступає розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого у 1997 р. для надання допомоги в реконструкції саркофага. Портфель проектів Банку сконцентрований у приватному секторі (близько 71% від обсягу фінансування).

Ключовим інструментом організації співпраці між Україною та ЄБРР для самого банку є його Стратегія в Україні. 18 вересня 2007 р. Радою Директорів Банку було схвалено нову Стратегію, яка направлена на вирішення основних ключових проблем перехідного періоду України, зокрема стосовно диверсифікації виробничої бази та загального покращення конкурентоспроможності країни, розвитку місцевих ринків капіталу, продовження реформи енергетичного сектору та покращення корпоративного управління і прозорості.

Програмою співробітництва на 2007–2009 рр. між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку передбачено такі пріоритетні напрями співробітництва.

1. Транспорт та зв’язок:впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України, третій проект в секторі автодоріг (завершення ремонту автомобільної дороги Київ-Чоп); розвиток інфраструктури Іллічівського морського торговельного порту; фінансування, оновлення та модернізації залізничного рухомого складу; новий проект державного сектору у галузі автомобільних доріг; пілотний проект у галузі автомобільних доріг на основі державно-приватного партнерства; розвиток портової інфраструктури; розвиток регіональних аеропортів; фінансування Програми розвитку міського автобусного транспорту; фінансування Укрпошти; розвиток цифрового телебачення.

2. Енергетика та енергозбереження: будівництво високовольтної повітряної лінії в Одеській області, будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик – Усатове; реконструкція Старобешівської ТЕС; фінансування Української енергосервісної компанії УкрЕско; модернізація після завершення будівництва енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС та енергоблоку № 4 Рівненської АЕС; ядерна безпека на Чорнобильській АЕС проект „Укриття”; будівництво високовольтної лінії електропередачі 750 кВ Рівненська-Київська АЕС; будівництво лінії електропередачі 330 кВ Новоодеська-Арциз; розподіл електроенергії; реконструкція електричних мереж 0,4-110 кВ та підстанцій ВАТ “Крименерго; проект будівництва Канівської гідроакумулюючої станції; добудова лінії електропередачі напругою 330 кВ Західноукраїнськ-Дрогобич; будівництво лінії напругою 220 кВ Мукачеве-Хуст та завершення модернізації підстанції; модернізація енергоблоку № 1 Бурштинської ТЕС.

3. Муніципальна інфраструктура: програми інвестицій та розвитку систем водопостачання та водовідведення Запоріжжя та Дніпропетровська; проекти центрального опалення у Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Харкові; проект системи водовідведення у м. Харкові; проект водопостачання у Криму; проект підвищення енергоефективності у м. Черкаси.

4. Природні ресурси: проекти у нафтогазовому секторі загальним обсягом запозичень понад 4 млрд. грн. без залучення державних гарантій, спрямованих на підвищення енергоефективності роботи газотранспортної системи, її модернізації, будівництво нафтосховища. Позичальники за цими проектами – НАК “ Нафтогаз України”, ДК “Укртрансгаз”, ВАТ “Укртранснафта”.

5. Підвищення енергоефективності: спільне дослідження можливості для розвитку проектів енергоефективності в секторі адміністративних та житлових будівель, у сфері виробництва та використання нетрадиційних видів палива, у сфері використання альтернативних джерел енергії для теплопостачання населених пунктів України.

За підтримки ЄБРР в Україні впроваджується 9 інвестиційних проектів під державні гарантії на загальну суму близько 476,256 млн. дол. США та 968,033 млн. євро, у тому числі сума позик за ними складає близько 298,256 млн. дол. США та 418,9 млн. євро (один проект фінансується спільно з ЄІБ). Крім того, здійснюється підготовка 2 спільних з ЄБРР проектів.

Нині Україна співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку в рамках проектів підготовки до проведення Євро – 2012 .