Інформаційно-довідниковий блок

Методика вивчення елементів графічної грамоти в 5-9-х класах на заняттях трудового навчання

ЛАБОРАТОРНО- ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Мета роботи:

− ознайомитися із змістом елементів графічної грамоти, які вивчаються за програмою «Трудове навчання. 5-9 кл.»;

− вивчити методику навчання, яка розвиває мислення учнів, з опорою на графічну діяльність;

− засвоїти можливості інтеграції креслення з технологією на заняттях у шкільних майстернях.

Реалізація технологічної підготовки учнів вимагає ознайомлення їх з елементами графічної грамоти.

Вважається, що на початковому етапі основним завданням графічної підготовки учнів є навчання їх читанню креслень. При цьому у зміст поняття «читання креслень» вкладається така суть: розвиток в учнів уміння давати точну словесну характеристику зображеного на кресленні предмета. Для розвитку такого уміння вчитель трудового навчання повинен вводити додаткову наочну опору – реальний предмет, порівняння з яким його ж зображень не тільки полегшує формування уявлень про просторові властивості зображеного предмета, але й сприяє кращому сприйняттю всієї іншої інформації, вміщеної на кресленні.

На цьому етапі навчання доцільними є такі вправи:

предмет (у натурі) за кресленням;

наочне зображення за кресленням;

порівняти креслення з наочним зображенням;

моделювання за кресленням;

знайти креслення предмету за зображенням його заготовки із розміткою частин, які видаляються.

Бажано використовувати паралельно з ескізом деталі її технічний рисунок. Учні, які не відразу можуть сприйняти проекційне зображення, легко зрозуміють елементи наочного зображення.

При виконанні ескізів на класній дошці важливо поєднувати розповідь про лінії кресленика із обов’язковим дотриманням співвідношень за товщиною й їх кресленням. Обведення контурів суцільною товстою основною, а розмірні лінії – суцільною тонкою виключає помилки при зображенні видимих контурів виробу.

Однією з умов ефективного формування в учнів початкової графічної грамотності є вироблення в них певної послідовності мислених дій при читанні креслень. Відпрацювання системи читання креслення є головним завданням учителя на всіх етапах навчання технічному конструюванню. Навчання читанню креслень учитель й учні повинні притримуватися такої послідовності:

вивчити основний надпис, назвати найменування деталі й матеріал, з якого її потрібно виготовити;

назвати загальну форму деталі й зіставити її габаритні розміри із заготовкою;

назвати елементи деталі (отвори, прорізи, пази, фаски тощо) та їх розміри з відхиленнями (якщо допустимі відхилення показані);

вказати кількість таких деталей, необхідних для виготовлення виробу.

При цьому дуже важливою вимогою до вчителя є точна постановка питань перед класом. Вони повинні бути засобом або перевірки правильності послідовності розгляду креслення, перевірки при цьому знань учнів, або засобом спрямування їхньої уваги на особливості оформлення креслення чи форми зображеного на ньому предмета.

Ефективність навчання читання креслень значно підвищується при застосуванні ТЗН.

Елементи деталей учні не завжди розуміють правильно, оскільки з їхньою назвою вони могли раніше не зустрічатися. Тому з метою осмисленого уявлення того чи іншого елемента деталі, обов’язково потрібно роз’яснювати учням технічну термінологію. Різні елементи із вперше почутими назвами краще сприймаються наочно. Доцільно також учням пояснити походження термінів. Терміни «ескіз» і «профіль» у перекладі з французької означають відповідно «начерк», «вигляд збоку». Слово «шип», у перекладі з німецької має декілька значень, одне з яких – «середня частина».