Кіно (кінофільм) як мас-медіа

Кінофільм, також – фільм, кінострічка — термін, що охоплює окремі проекти у області кінематографії.

Як вважають дослідники, кінематограф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — це галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу (див. кінознавство).

Значною частиною кінематографії є кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Готові фільми демонструються у кінотеатрах, по телебаченню, поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній аудіо-відео техніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках.

Словом «кінематографія» іноді позначають також:

· кіномистецтво — вид образотворчого мистецтва, що винайдений у 19 столітті і став найпопулярнішим у 20 столітті;

· кінознімання — комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на кіноплівку, і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проектування їх на екран.

У свою чергу кінематографію можуть називати кіномистецтво, кінематограф, зрідка сінематограф чи сінематографія (фр. cinématographe).

Авторами енциклопедії класифікація фільмів пропонується за різними критеріями.

1. Класифікація фільмів за ступенем документальності (достовірності) відеоматеріалу:

1) ігрове кіно, псевдодокументальному кіно;

2) документальне кіно (або неігрове кіно), документально-ігрове кіно;

3) науково-популярне кіно (або науково-просвітницьке кіно).

Ігрове кіно зазвичай прийнято класифікувати за такими ознаками:

· за тривалістю екранного часу;

· за кількістю серій;

· за відношенням до першоджерела (джерела сценарію або ідеї фільму);

· за аудіовізуалізацією ряду, художній формі;

· за новаторським підходом, ступенем інноваційності;

· за споживачем (цільовою аудиторією фільму, глядацького сегменту ринку), в тому числі класифікація за обсягом (масовості) та віком аудиторії;

· за виробником;

· за основними жанрами драматургії;

· за цілям авторів.

2. Класифікація фільмів за тривалістю екранного часу:

· короткометражне кіно

· повнометражний фільм.

3. Класифікація фільмів за кількістю серій:

· односерійний фільм;

· малосерійний фільм — 2-3 серії;

· багатосерійний фільм (міні-кіносеріал) — 4-9 серій;

· кіносеріал — 10-15 серій;

· телесеріал — понад 15 серій;

· кіножурнал — більше 15 випусків.

4. Класифікація фільмів за стосунком до першоджерела (джерела сценарію або ідеї фільму):

· екранізація художніх творів інших жанрів, у тому числі кінокомікс, фентезі (частково);

· ремейк (повторна екранізація фільму);

· сиквел (продовження), в тому числі приквел як його різновид.

5. Класифікація фільмів за аудіовізуальним рядом, художній формі:

звук:

· німе кіно, в тому числі стилізоване;

· звукове кіно;

зображення:

· чорно-біле кіно, в тому числі стилізоване;

· кольорове кіно;

мультиплікація:

· анімаційні (мультиплікаційні) фільми;

· кіно-анімаційні фільми;

· музичні фільми, в тому числі з елементами хореографії;

· фільми в віршах.

6. Класифікація фільмів за новаторським підходом, ступенем інноваційності:

· експериментальне кіно, в тому числі авангард у кіно;

· традиційне кіно.

7. Класифікація фільмів за споживачем (цільовою аудиторією фільму, глядацьким сегментои ринку):

7.1. Класифікація за масовістю аудиторії:

· масове кіно (наприклад, блокбастери);

· артхаус (або т. зв. «елітарні фільми»).

7.2. Класифікація за віком аудиторії:

· вікове кіно з обмеженнями за віком глядача (це в основному еротика, жахи, трилери, бойовики, детективи),

· сімейне кіно (це в основному комедії, мелодрами).

8. Класифікація фільмів за виробником:

· професійне кіно;

· аматорське кіно.

9. Класифікація фільмів за основними жанрами драматургії:

· трагедія;

· комедія;

· трагікомедія.