ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
За перетворення інформації у процесі оброблення над нею виконуються певні операції.
Операція — це комплекс дій з інформацією та її носіями, виконуваних на одному робочому місці.
Виділення окремих дій в одну технологічну операцію є умовним. На це можуть вплинути різноманітні чинники, серед яких найчастіші такі:
1) особливості технічних пристроїв і програмних засобів, які застосовуються для оброблення інформації;
2) кваліфікація персоналу, який обробляє інформацію;
3) розподіл обов’язків між працівниками;
4) переривання процесу оброблення інформації на ЕОМ через потребу виконати додаткові та допоміжні дії.
Наприклад, перенесення даних в оперативну пам’ять ПК здійснюється безпосередньо з клавіатури. Особливості такої архітектури ПК, яка забезпечує введення даних за схемою:
клавіатура → дисплей → оперативна пам’ять,
дають змогу переглядати дані, набрані на клавіатурі, на екрані дисплея, тому можливе виділення операцій перенесення та контролю даних в оперативній пам’яті.
Технологічні операції за призначенням поділяються на виконавські та контрольні. Виконавські операції змінюють значення атрибутів або форму подання інформації. Контрольні операції зазвичай не змінюють значень атрибутів і форми подання інформації, а лише перевіряють правильність виконавських операцій. Iноді контрольні операції можуть змінювати форму подання інформації (здебільшого — це друкування інформації на папері), але тільки з метою контролю. Така форма подання інформації ніде більше не використовується.
За ступенем механізації операції поділяються на ручні, машинно-ручні (автоматизовані) та автоматичні. Сама назва виду операції пояснює особливості її виконання. В автоматичних операціях може бути невеликий обсяг ручної праці. Наприклад, автоматична операція оброблення інформації на ЕОМ може включати ручні дії зі встановлення машинних носіїв інформації, підготовки пристроїв до роботи тощо.
За функціонально-часовими характеристиками операції поділяються на операції: збирання та реєстрування інформації, передавання її на оброблення, підготовки машинних носіїв, оброблення, видавання результатів, розмноження результатів.
Кожна технологічна операція може бути віднесена до того чи іншого класу операцій за кожною з ознак класифікації. Наприклад, операція перенесення даних на магнітну стрічку — це виконавська операція, операція машинно-ручна, операція підготовки машинних носіїв.
Технологічний процес оброблення інформації — це сукупність взаємозв’язаних операцій, які виконуються над інформацією у певній послідовності.
Технологічні операції у технологічному процесі можуть поєднуватися по-різному. Це визначає тип технологічного процесу: операційний, предметний, змішаний.
В операційному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюються одна (частіше) або кілька споріднених операцій з оброблення будь-яких видів інформації. Наприклад, за робітником закріплюється операція перенесення інформації на «вінчестер» ПК та операція контролю такого перенесення. Цей робітник вводитиме в ПК інформацію з усіх використовуваних документів.
У предметному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюється одна або кілька (частіше) операцій з оброблення інформації одного виду (або з одного документа). Наприклад, за робітником закріплюються операції щодо введення в ПЕОМ, контролю введення, оброблення та видавання результату з обліку видання матеріалів зі складу.
У разі змішаного типу побудови технологічного процесу частина операцій виконується за операційним типом, а частина — за предметним. Кожний з цих типів організації технологічного процесу має свої переваги і вади. Операційний тип дає змогу підвищити продуктивність праці, а предметний — достовірність даних. Змішаний технологічний процес має переваги і вади обох типів. Які з них домінуватимуть, залежить від обсягів інформації, яка переробляється, кваліфікації працівників і т. ін.
Операції можуть виконуватися послідовно та паралельно. За послідовного виконання кожна наступна операція не почнеться, доки не закінчиться попередня, за паралельного — кілька операцій можуть виконуватись одночасно.
Зазвичай у технологічному процесі вирізняють три етапи: первинний, підготовчий та основний. На первинному етапі виконуються збирання, реєстрування інформації та передавання її на оброблення. На підготовчому етапі зійснюється перенесення інформації на машинні носії та контроль такого перенесення. На основному етапі з допомогою ЕОМ обробляється інформація і видаються результатні зведення. Реальні технологічні процеси можуть або не мати окремих етапів (первинного і підготовчого), або сполучати деякі з них.
Операції кожного етапу технологічного процесу можуть розглядатися як окремий технологічний процес. Традиційно розглядають два технологічні процеси: 1) збирання, реєстрування та передавання даних на оброблення; 2) оброблення даних. Це пояснюється тим, що здебільшого інформація обробляється не в місцях її виникнення. Такі два технологічних процеси розділені територіально і в часі. Наприклад, на складі інформація про рух матеріалів реєструється у первинних документах, а в бухгалтерії вона обробляється.
Для контролю перенесення інформації на машинний носій застосовують різні методи, зокрема метод верифікації, візуальний і програмний методи.
Метод верифікації — це метод повторного набору інформації на клавіатурі та автоматичного порівняння інформації, яка повторно набирається, з тією, що була набрана раніше, з допомогою спеціальної програми. Після контролю за методом верифікації на машинному носії міститься вивірена інформація. Зміни до масиву на машинному носії вносяться у процесі контролю.
Візуальний контроль полягає у такому: зміст масиву на машинному носії роздруковується на папері або виводиться на екран, а потім по рядках звіряється оператором зі змістом первинного документа. У разі виявлення помилок масив коригується.
Програмний метод контролю потребує застосування спеціальних програм контролю даних. Ці програми виконують контрольні дії з інформацією. Найпоширенішими серед них є такі:
— перевірка наявності окремих кодів у довідниках на машинних носіях;
— розрахунок і порівняння залежностей між окремими атрибутами або рядками;
— перевірка діапазонів зміни атрибутів.
Ведення масиву передбачає виконання певних дій, серед яких можуть бути такі: додавання нових записів, знищення існуючих записів, зміна значень окремих атрибутів записів.
Для оперативних масивів необхідно виконати, окрім зазначених технологічних операцій, й такі операції:
1) створення архівних копій;
2) знищення масиву або його очищення.
Архівні копії зазвичай зберігаються не менш як один рік і використовуються як довідки у разі проведення ревізій, а іноді — для поновлення інформації. Такі копії створюються на знімних машинних носіях.