Наростання кризових явищ.

Економічна реформа середини 60-х років та її згортання.

Додаткова

Основна

Лекція 17: Україна в період загострення кризи радянської системи

(1965-1984 рр.) ( 2 год.)

1. Економічна реформа середини 60-х років та її згортання. Наростання кризових явищ.

2. Суспільно-політичне життя та духовний розвиток суспільства.

3. Дисидентський рух.

Література

1. Баран В.К. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. – Львів, 1992.

2. Баран В.К. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. – К., 1996.

3. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-ті рр.) // Україна крізь віки. Т.13. – К., 1999.

4. Курносов Ю. Інакомислення в Україні (60-ті – перша пол. 80-х рр. ХХ ст.) – К., 1994.

5. Україна: друга половина ХХ ст. Нариси історії / П.Панченко, М.Плющ, Л.Шевченко. – К.,1997.

1. Баран В.К. Цензура в системі тоталітаризму // Сучасність. – 1994. - № 6.

2. Бурлацкий Ф.М. Вожди и советники: О Хрущёве, Андропове и не только о них. – М., 1990.

3. Зайцев Ю. Дисиденти: опозиційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України: ХХ ст. – К., 1992.

4. Прокоп М. Падіння Петра Шелеста // Сучасність. – 1973. – ч. 6.

5. Табачник Д. Апостол застою. Ескіз до політичного портрета В.Щербицького // Вітчизна. – 1992.– № 9, 10, 11.

Жовтневий (1964 року) Пленум ЦК КПРС звільнив М.Хрущова від обов’язків першого секретаря ЦК КПРС, члена Президії ЦК і Голови Ради Міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК КПРС було обрано Л.Брежнєва.

У 1965 р. з метою прискорення науково-техгнічного прогресу було розпочато економічну реформу, яка ототожнювалась з ім’ям Голови Ради Міністрів О.Косигіна («косигінська реформа»). Суть її полягала в тому, що підприємства ставали більш самостійними, між ними встановлювались прямі договірні зв’язки, їх дільність оцінювалась такими показниками як рентабельність і прибуток, ціна їхньої продукції економічно обгрунтовувалась. Для трудових колективів вводились матеріальні стимули. Крім того, передбачався перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства.

Перші кроки реформи принесли позитивні результати: пожвавилось сільськогосподарське виробництво, покращилось постачання міст продовольством, зросла продуктивність праці. Однак вже на початку 70-х років темпи реформи почали знижуватись і радянське керівництво поступово відмовилось від будь-яких змін. Настали «золоті роки стабільності».

Основне протиріччя реформи 1965 р. полягає у намаганні владних структур водночас інтенсифікувати два взаємовиключаючі процеси: посилити централізм та задіяти ринкові економічні регулятори. Відновлення централізму, що розпочалося одразу ж після проголошення реформи, призвело до створення 40 союзних міністерств і відомств, які знову взяли під контроль 90 % підприємств УРСР.Були ліквідовані створені М.Хрущовим раднаргоспи.

У 70-80-х роках темпи економічного зростання в Україні сповільнюються, спостерігається зниження темпів росту продуктивності праці (із 6,9% у 1961-1965 рр. до 3,5% у 1981-1985 рр.). За темпами зростання обсягів промислової продукції республіка посідала лише 13 місце в СРСР і таке ж місце за темпами збільшення валової продукції сільського господарства.

Основні причини кризових явищ у народному господарстві:

1) екстенсивний шлях розвитку;

2) постійне відставання в науково-технічному прогресі;

3) зниження темпів продутивності праці;

4) низька якість відчизняних товарів (через зростання валових показників);

5) зростання бюрократичного апарату, «культ сірості» в управлінні;

6) посилення безгосподарності, корупція, «тіньова економіка»;

7) переважання паливних і сировинних галузей в промисловості;

8) високий рівень спрацьованості виробничих фондів України (у 1986 р. УРСР булла на 15-ому місці серед союзних республік за темпами зростання виробничих фондів;

9) велика частка воєнно-промислового комплексу (60% у загальному обсязі промислового виробництва);

10) систематичне невиконання планів у аграрному секторі, який знаходився у кризовому стані;

11) зростання техногенного навантаження на природу, що у 6-7 разів перевищувало загальносоюзний рівень;

12) еономіка України стала інтегральною частиною загальносоюзної, значна частка виробництва з незавершеним циклом.

Певний час радянське керівництво послаблювало негативні наслідки економічної політики за рахунок продажу національних природних багатств, отримуючи так звані «нафтодолари». Однак отримані кошти використовувались неефективно.

У 70-80-і рр. народне господарство вступило у смугу кризи. Зростання добробуту кінця 60 – початку 70-х років змінюється зниженням життєвого рівня у 80-х роках. Склалась відсутність можливості реалізації доходів, дефіцит товарів, осідання коштів на ощадкнижках.

Отже, криза, що охопила економіку, була результатом соціалістичних методів господарювання.