Міжповерхові перекриття

Шляхи підвищення звукоізоляції конструкцій

1. В міжповерхових перекриттях житлових і громадських будинків улаштування підлоги без застосування пружного звукоізоляційного шару не допускається.

2 Підлога (стяжка), укладена на пружний звукоізоляційний шар не повинна мати жорстких зв’язків (звукових мостиків) з несучою частиною перекриття, стінами і іншими конструкціями будинку, тобто підлога повинна бути “плаваючою”. Дерев’яну підлогу або плаваючу бетонну основу підлоги (стяжку) треба відокремлювати по контуру від стін і інших конструкцій будинку зазорами шириною 10-15 мм, які заповнюють пружними звукоізоляційними матеріалами, наприклад, скловолокном, м’якою деревноволокнистою плитою, войлоком або погонажними ізоляційними виробами. Плінтуси або галтелі треба закріпляти тільки до підлоги або тільки до стін. Схема прилягання конструкції підлоги із звукоізоляційним шаром до стіни (перегородки) наведена на рис.Ж.1.

1 – плита міжповерхового перекриття; 2 – стіна; 3 – бетонна основа підлоги; 4 – покриття підлоги; 5 –дощата підлога на лагах; 6 –звукоізоляційний шар; 7 –плінтус; 8 –монолітний бетон

Рисунок Ж.1 – Схема конструктивного рішення вузла прилягання підлоги на звукоізоляційному шарі до стін

3. Підвищення звукоізоляції перекриття з підлогою із звукоізоляційним шаром , при заданій конструкції несучої частини, досягається шляхом:

а) зменшення динамічної жорсткості звукоізоляційного шару при збільшенні його товщини або застосування матеріалу з меншим динамічним модулем пружності;

б) збільшення поверхневої густини підлоги;

в) застосування під звукоізоляційним шаром (або між стрічковими прошарками) засипок із піску, шлаку тощо додатково до основного звукоізоляційного шару;

г) застосування суцільного звукоізоляційного шару замість стрічкових прошарків;

д) збільшення товщини проміжку між несучою частиною і підлогою.

4. В якості покриття підлог краще використовувати лінолеуми із спіненою підосновою, а не на волокнистій підоснові. Останні зменшують ізоляцію повітряного шуму на 1 дБ)

5. Для суттєвого збільшення ізоляції ударного шуму рекомендується застосовувати ворсові, килимові і їм подібні покриття підлог, а також лінолеум із спіненими складовими.

6. Міжповерхові перекриття з підвищеними вимогами до ізоляції повітряного шуму, які розділяють житлові і вбудовані шумні приміщення, необхідно проектувати, як правило, із монолітного залізобетону достатньої товщини.

Іншим можливим конструктивним варіантом при розташуванні шумних приміщень на перших нежитлових поверхах є улаштування проміжного (технічного) 2-го поверху. При цьому необхідно виконати розрахунки, які підтверджують достатню звукоізоляцію житлових приміщень.

У всіх випадках розташування на перших нежитлових поверхах приміщень з джерелами шуму рекомендується улаштування в них підвісних стель (наприклад, із гіпсокартонних листів), які підвищують звукоізоляцію перекриттів, а також звукопоглинальних конструкцій, які знижують шумність в цих приміщеннях.

7. Для відвернення передачі структурного шуму із нижнього шумного приміщення (з джерелами динамічного впливу на конструкції) у розташоване вище приміщення, яке захищається від шуму, треба в шумному приміщенні влаштовувати плаваючі підлоги, а для покриття підлоги використовувати ворсові або килимові покриття.