Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX ст.

Відповісти на запитання письмово.

Завдання.

Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX ст. Посилення бюрократичного централізму. Економічне становище УРСР у 70-х — на початку 80-х років XX ст.

Освіта. Русифікація. Здобутки і проблеми науки. Розвиток літератури та мистецтва. Суперечливі тенденції в розвитку українського мистецтва.

Зміни в соціальній та національній структурі населення.

Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX ст. Посилення бюрократичного централізму. Економічне становище УРСР у 70-х — на початку 80-х років XX ст.

План.

Опорний конспект.

Тема: Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-початок 80-х років ХХ ст.)

· Чим характеризувалися косигінські реформи?

· Який період називають «застій»?

· Характеристика Конституції «розвинутого соціалізму».

· Які галузі промисловості переважно розвивалися в Україні?

· Скільки було побудовано атомних електростанцій?

· В чому були негативні наслідки розвитку економіки У 70-80-х рр.?

На початку 60-х рр. сповільнилися темпи розвитку промисловості й сільського господарства. З приходом до влади Л. Брежнєва (1964 р.) була здійснена спроба економічних реформ, що дістали назву «косигінських» за прізвищем Голови Ради Міністрів СРСР О. Косигіна.

Березневий пленум ЦК КПРС 1965 р. визначив програму реформ у сільському господарстві, яка передбачала:

• зростання капіталовкладень у сільське господарство;

• планування заготівлі сільськогосподарської продукції на тривалу

перспективу;

• підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

• затвердження гарантованої оплати праці колгоспникам за тарифними ставками відповідних категорій робітників і службовців радгоспів;

• запровадження меліорації земель, механізації та хімізації сільського господарства.

Вересневий пленум ЦК КПРС 1965 р. визначив програму реформ у промисловості, яка передбачала:

• ліквідацію раднаргоспів і відновлення галузевої системи управління через союзні та союзно-республіканські міністерства;

• вдосконалення системи планування, забезпечення сталості планових завдань;

• розширення господарської самостійності підприємств, скорочення кількості планових показників, запровадження госпрозрахунку;

• оцінювання господарської діяльності підприємств за обсягом реалізованої продукції;

• посилення стимулювання виробництва, створення фондів матеріального заохочення робітників і службовців.

Незважаючи на суперечливість і непослідовність, господарська реформа дала позитивний імпульс розвитку економіки. У роки восьмої «золотої» п’ятирічки (1966–1970 рр.) випуск промислової продукції в УРСР збільшився на 50%, валова продукція сільського господарства — на 16,6%, національний дохід — на 30%. Однак на початку 70-х рр. внаслідок згортання економічної реформи і повернення до сталінських методів управління темпи зростання промисловості і сільського господарства почали падати.