Вікові зміни в роботі серцево-судинної системи. Особливості кровообігу у плода.
Закономірності руху кропі по колах кровообігу були відкриті англійським лікарем У. Гарвеєм у 1628 р.
В ембріональний період розвитку плід, отримує необхідні речовини і кисень з крові матері через дитяче місце (плаценту). Уже під кінець 2-го місяця життя зародка встановлюється плацентарний кровообіг через дитяче місце. Із плаценти по пупковій вені в тіло плода надходить артеріальна кров. Частина надходить у печінку, частина в нижню порожнисту вену, де вона змішується з венозною кров'ю, що відтікає з нижньої частини тіла. У правому передсерді до цієї крові домішується венозна кров, що надходить верхньою порожнистою веною від верхньої частини тіла.
Із правого передсердя частина змішаної крові потрапляє в правий шлуночок, а частина — через овальний отвір у перегородці між передсердями в ліве передсердя, куди вливається і невелика кількість крові з легень. З лівого шлуночка змішана кров виштовхується в аорту, звідки вона по артеріях розходиться по всьому тілу і по двох пупкових артеріях потрапляє в плаценту, там вона окиснюється та збагачується поживними речовинами. Частина крові, яка з правого передсердя потрапила в правий шлуночок, виштовхується в легеневу артерію, звідки менша її частина надходить у капіляри легень, які ще не функціонують, а більша частина через боталлову протоку — безпосередньо в аорту.
Після народження дитини внаслідок перев'язування пуповини рух крові по пупкових артеріях і вені припиняється. Під час першого акту вдиху розширюються легеневі судини і в них надходить вся кров з легеневої артерії, внаслідок чого боталова протока спадається і перетворюється в артеріальну зв'язку. Овальний отвір між передсердями заростає і перетворюється на овальну ямку правого передсердя.
(ІІ варіант пояснення)
На другому місяці розвитку у плода встановлюється плацентарний кровообіг, який зберігається до народження дитини. Від плаценти до плода йде пупкова вена, а вівд плода до плаценти – дві пупкові артерії. Ці судини об’єднуються в пупковому канатику, який іде від пупкового отвору плода до плаценти. Довжина пупкового канатика до кінця вагітності досягає 50-60 см. У плода збагачення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу відбувається в плаценті. Із плаценти по пупковій вені в організм плода надходить артеріальна кров, але тканини плода постачаються мішаною кров’ю. Пупкова вена при підході до печінки плода ділиться на 2 гілки. Одна із них впадає в нижню порожнисту вену у вигляді венозної протоки, а друга – у ворітну вену. Звідси артеріальна кров, змішуючись із венозною кров, через печінкові вени вливається у нижню порожнисту вену. Таким чином, у нижній порожнистій вені спостерігається перше змішування артеріальної крові з венозною. Мішана кров по нижній порожнистій вені надходить у праве передсердя. Сюди ж з верхньої порожнистої вени надходить венозна кров від голови і верхніх кінцівок. Отже, в правому передсерді спостерігається друге неповне змішування крові. Із правого передсердя кров, що більш багата на кисень, через овальний отвір у міжпередсердній перегородці потрапляє у ліве передсердя, а звідти – у лівий шлуночок і в аорту; кров, в якій більше вуглекислого газу, із правого передсердя скороченнями серця проштовхується у правий шлуночок, а звідти – в легеневу артерію. У плода лише невелика кількість крові по легеневій артерії надходить у легені і повертається по венах у ліве передсердя, тому що легені плода ще не функціонують. У плода легенева артерія з’єднується з аортою артеріальним (або боталовим) протоком, по якому основна маса крові, виштовхнута правим шлуночком при скороченні, потрапляє в аорту. Тому в аорті відбувається третє змішування крові. Така тричі змішана кров надходить до органів і тканин плода, віддає їм кисень і поживні речовини, поглинає вуглекислий газ і продукти обміну і по двох пупкових артеріях повертається до плаценти. Отже, у плода і правий і лівий шлуночки нагнітають кров у велике коло кровообігу. Артеріальна кров знаходиться лише в пупковій вені. У всіх артеріях плода циркулює мішана кров.
З перших вдихів новонародженого відбувається розширення легень. Кров по легеневій артерії надходить до легень, минаючи артеріальну протоку. Згодом вона заростає і перетворюється на сполучно-тканинний тяж. Це спостерігається на 6-8-му, а інколи на 9-11-му тижнях життя. Овальний отвір між передсердями заростає в кінці першого півроку життя. Пупкові артерії і вена поступово заростають після перерізування пуповини. Після цього серце і кола кровообігу дитини функціонують, як у дорослої людини.
Серце новонародженого має поперечне положення і майже кулясту форму. Відносно велика печінка робить високим склепіння діафрагми, ось чому і положення серця в новонародженого вище (на рівні IV лівого міжребер'я). На кінець першого року життя під впливом сидіння і стояння та у зв'язку з опусканням діафрагми серце займає косе положення. У 2—3 роки верхівка серця доходить до V ребра, а в 10 років серце розташоване, як у дорослих.
Ріст передсердь протягом першого року життя випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть однаково, і тільки після 10 років ріст шлуночків починає обганяти ріст передсердь.
Маса серця в дітей становить приблизно 0,63—0,8 % маси тіла, тоді як у дорослої людини — 0,48—0,52 %. Найінтенсивніше серце росте в перший рік життя: до 8 місяців маса серця збільшується удвічі, до 3 років потроюється, до 5 років збільшується в 4 рази, у 16 років — в 11 разів. Вага серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток.
У дітей серцевий м'яз збуджується швидше, ніж у дорослих. Тому в дитини скорочення серця і пульсчастіші, ніж у дорослої людини. Чим менша дитина за віком, тим частішим є ритм її серцевих скорочень.
У новонародженого максимальний тиск крові приблизно 76 мм рт.ст.; мінімальний — 40—50. У період статевого дозрівання ріст серця випереджає ріст кровоносних судин, що позначається на величині артеріального тиску. Після 50 років тиск становить 130—145 мм рт.ст. Артеріальний тиск збільшується при м'язовій діяльності.
У новонароджених кров здійснює повний кругообіг за 12 с, у 3 роки — за 15 с, у 14 років — за 18,5 с, у дорослих — за 22 с.