Поняття та суть аналізу справи.

1.

Вироблення позиції по справі.

Аналіз доказів.

Аналіз правової основи.

Аналіз фактичних обставин справи.

Поняття та суть аналізу справи.

План

Література

1. Єлов В.А. Формування окремих професійних навичок роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів: навч. посіб. для студентів та викладачів юридичних вузів, практикуючих юристів – Луцьк. РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім.. Л. Українки, 2004.- 72 с.

2. Воскобитова Л.А., Сев. Кав ГТУ, Анализ фактических обстаятельств дела, Летняя школа «Академия прав человека» для студентов юридических вузов Росии и СНГ. Рабочая тетрадь. 25 июля – 2 августа 2001 года. Ставрополь. 2001.- с.5

3. Ващюк О. і Гера Р.Посібник консультанта юридичних клінік. - Львів: ПАІС, 2008.-248

4. Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения. -М.: Дело, 2001.-416 с.

5. Єлов В.А. Самчук З.Ф. Навчально-методичний посібник (модуль) з цивільного права (для викладачів юридичних клінік) – Луцьк. РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім.. Л. Українки, 2004.- 72 с.

6. Мейхєрн К. Професійні навики адвокатів.// Матеріали конференції.- Москва., 4-9. 07.1998

7. Бідюкова М.С., Колесник М.О., Соловйова Л.М. Особливості роботи з клієнтом, який потребує допомоги у кримінальній справі.- м. Суми.-навч. посіб.,-2006.-143 с.

8. Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання) / Укладачі: Лядецький М.М. Хавронюк М.І. Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практичний посібник.-К.: Атака, 2006.-352 С.

9. Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права. - Львів: Фонд „Право для України", 1997.

10. Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підруч. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

11. Цвік М. В., Ткаченко В.Д., Петришин О. В. Загальна теорія держави і права. - X.: „Право", 2002.

12. Бобровник С. В. Колізійні норми в системі засобів правового регулювання // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - К., 2001. - Вип. 12. -С. 69-76.

В процесі інтерв'ювання консультант отримує в своє розпорядження масу різної інформації про ситуацію, що склалася в особи, що звернулася (клієнта). Інформації буває настільки багато, що навіть юрист-професіонал відразу не визначиться , яка інформація є зайвою, а яка має важливе значення для вирішення справи. Саме тому, для того, щоб правильно зрозуміти проблему і виробити стратегію щодо її рішення, перш за все необхідно цю інформацію проаналізувати.

Юристи-практики вважають, що аналіз справи, являється найбільш важливим і складним етапом у роботі з клієнтом. Складність полягає в тому, що не дивлячись на те, що кожен юрист щоденно у своїй професійній діяльності стикається з необхідністю аналізувати матеріали різних справ, чітко і послідовно описати технологію аналізу справи, йому досить складно. Адже основу аналізу справи складає процес мислення, побудови виводів і висновків, а, як відомо, такий процес індивідуальний у кожного людини. Тому треба розуміти, що методика аналізу справи виробляється у юриста-професіонала виходячи з його особливостей мислення поступово, в процесі накопичення досвіду і є за великим рахунком його своєрідною особистою "візитною карткою", елементом його власного іміджу. Саме тому, такий етап як «аналіз справи» - вимагає від студента-консультанта дотримання вже вироблених правил, основаних на досвіді юристів-практиків, проведення такого аналізу з використанням строгої логіки і розвиненої уяви.

Взагалі аналіз матеріалів справи починається вже під час інтерв'ювання. Виражається це, наприклад, в тому, що консультант, слухаючи клієнта, частково аналізує ситуацію і дає їй попередню кваліфікацію. Виходячи з виводів даного аналізу, консультант уточнює за допомогою питань розповідь клієнта. Проте необхідно застерегти і від змішування цих двох етапів: важно пам'ятати, що це самостійні процеси роботи над справою, перед якими стоять різні завдання, і їх паралельне опрацювання доступне лише професіоналам, що мають великий досвід практичної роботи. Для студентов-консультантов, які такого досвіду не мають, доцільно чітко розділяти в часі процес інтерв'ювання і процес аналізу справи, допускаючи в процесі інтерв'ювання лише частковий аналіз справи. Основна ж робота, пов'язана з аналізом справи, повинна відбуватися після інтерв'ювання, тобто в період між першою і подальшими зустрічами з клієнтом.

Аналіз справи як самостійний етап роботи над справою передбачає послідовне вирішення наступних завдань. По-перше, за підсумками аналізу справи необхідно здійснити правову кваліфікацію ситуації, що є у клієнта. По-друге, виходячи з правової кваліфікації справи необхідно прийняти рішення з приводу правових можливостей захисту суб'єктивних прав клієнта.

Таким чином, юридичний аналіз справи – це процес дослідження окремих складових елементів справи, який відбувається за законами логіки з метою вироблення конкретної позиції по ній.

До елементів справи відносять:

1. факти – обставини реальної дійсності, які були з’ясовані в процесі збирання інформації – такий елемент становить – фактичну основу справи;

2. норми – які врегульовують правовідносини, з приводу яких звернувся клієнт. Такий набір норм, становить нормативну ос нову справи;

3. докази – відомості про факти, які підтверджують наявність або відсутність обставин, визначених у межах фактичної основи справи.

Отже, можна стверджувати, що проведений якісний аналіз вище зазначених елементів, може гарантувати успішність всесторонього аналізу справи в цілому. Такий аналіз повинен відбуватись у чотири етапи:

1. етап – проведення всесторонього аналізу фактичних обставин справи;

2 етап – здійснення правової кваліфікації ситуації – тобто аналізу правової основи;

3 етап – здійснення аналізу вимог клієнта та правомірних можливостей досягнення таких вимог клієнта – тобто аналізу доказів;

4 етап – визначення механізму захисту прав особи, що звернулася - тобто вироблення позиції по справі.

Розглянемо їх детальніше.