ЗАКЛЮЧЕННЯ

Сильна, незалежна адвокатура, завдання якої визначено в Конституції України, можлива лише за умов існування єдиної професійної організації адвокатів. Про створення такої ще у 1994 році заявила Спілка адвокатів, і ця ініціатива була підтримана адвокатами. На створенні професійної всеукраїнської організації адвокатів наполягала і Рада Європи, а Україна при вступі до цієї поважної організації дала зобов’язання утворити профе­сійну асоціацію адвокатів, але не виконала його до цього часу.

Сьогодні на порядку денному стоїть питання щодо реформування на основі демократичних принципів та з урахуванням європейського досвіду інституту адвокатури в нашій державі у цілому. Саме з цією метою до Верховної Ради України внесено два (і це як удається ще не межа) законопроекти, авторами яких є не тільки народні депутати (Соболєв С.), але й професійні адвокати із значним досвідом практичної роботи (В.А. Демьохін).

Детальний аналіз зазначених законопроектів вказує на різні концептуальні підходи зазначених авторів до бачення основ організації та функціонування інституту адвокатури в Україні.

А тому, чию б сторону не обрав законодавець, головне щоб зміни, які з прийняттям нового закону торкнуться зазначеного інституту, слугували на користь справі подальшого покращення справ із захистом прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина в Україні.

Нормативні акти та література

1. Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. - № 1. – С. 180-186.

2. Алейников Г. Про надання права самостійної діяльності адвоката захисника по збиранню доказів у кримінальному процесі України // Право України. – 2002. - № 10. – С. 100-105.

3. Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – К., 1998.

4. Волков А., Гаврушко А. Бесплатная юридическая помощь. – Газета „Юридическая практика”. - № 32 від 12 серпня 2003 року. – С. 1, 6.

5. Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства) // Юридична деонтологія / За ред. В.М. Горшеньова, В.В. Комарова. – Х., 1993.

6. Евтеева Е. Адвокатура: изменение статуса. – Газета „Юридическая практика”. - № 32 від 12 серпня 2003 року. – С. 3.

7. Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року № 2887-XII.

8. Законопроект „Про адвокатуру” № 7051 від 04 лютого 2005 року, внесений народними депутатами України Маркуш М.А., Соболєвим С.В., Демьохіним В.А., Кармазіним Ю.А.– ЛІГА Бізнесінфом.

9. Каламкарян Р. А. Адвокатская деятельность. Учебно-практическое пособие / Под общей ред. В. Н. Буборина. Изд. 2-е, перераб. и доп. // Государство и право. - 2004. - № 3. - С. 126-127.

10. Логінова С. Адвокатська таємниця через призму судово-правової реформи // Право України. – 2002. - № 2. – С. 94-97.

11. Логінова С. Охорона адвокатської таємниці: етика, деонтологія, право // Право України. – 2000. - № 5. – С. 76-80.

12. Мурадьян Э. М. Свидетель, адвокат и нотариус // Государство и право. - 2004. - № 7. - С. 12-19.

13. Обрізан Н. Роль захисника в збиранні доказів у кримінальному процесі України та зарубіжних країн: порівняльний аналіз // Право України. - 2005. - № 7. - С. 100 – 101.

14. Павлуник І. Особливості участі адвоката у цивільному процесі // Право України. – 1999. - № 9. – С. 62-65.

15. Пікуля Т. Правоохоронні органи в механізмі держави України (теоретико-правові питання функціонування) / Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004.

16. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок реєстрації адвокатських об'єднань” від 27 квітня 1993 р. № 302.

17. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” від 24 жовтня 2003 року № 8.

18. Правила адвокатської етики. Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. № 6.

19. Ривлин А.Л. Организация адвокатуры в СССР / Под общей ред. проф. В.В.Сташиса. – К.: Вища школа, 1974. – 147 с.

20. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України „Про затвердження Програми і Порядку складання кваліфікаційних іспитів” від 23 квітня 2004 року № IV/3-2.

21. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000.

22. Ромовська З. Закон України „Про адвокатуру” – ремонт чи повна реконструкція? // Право України. – 2000. - № 11. – С. 56-59.

23. Святоцький О.Д. та ін. Сучасні системи адвокатури / За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Право України, 1993. – 176 с.

24. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К.: Ін Юре, 1997. – 320 с.

25. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. вищих навч. закладів і фак. – К.: Ін Юре. – 1997. – 224 с.

26. Святоцька В. Адоптація законодавства України про адвакатуру до європейських стандартів: деякі питання // Право України. - 2005. - № 10. - С. 87 – 89.

27. Сміх В. Правове становище адвоката під час забезпечення права особи на правову допомогу // Право України. - 2005. - № 10. - С. 60 – 62.

28. Стадник Г. Виникнення і розвиток міжнародної та європейської інституційної системи захисту прав людини і формування її нормативно-правової основи // Право України. - 2005. - № 1. - С. 5 – 8.

29. Стецовский Ю.И. Советская адвокатура. – М., 1989.

30. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под ред. А.С. Васильева, Е.Л. Стрельцова. - Х.: „Одиссей”, 2006. – 360 с.

31. Судові промови адвокатів України: / Редкол.: В.В. Медведчук (голова) та інші. – К.: Ред. журн. „Адвокат”, 2000. – (Сер. „Адвокатура України”). Кн. 1. – 216 с.

32. Тацій Л. Стандарти функціонування адвокатури в Україні // Вісник Академії правових наук. - 2004.- № 3 (38). -С.248-253.

33. Тесленко М. Про право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав // Право України. – 2002. - № 3. – С. 55-58.

34. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 304 с.

35. Титов А. Участь захисника в кримінальних справах за призначенням: окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 3. – С. 87-89.

36. Троцкий Н.А. Адвокатура в России и политические процессы 1866-1904 гг. – Тула: Афтограф, 2000. – 456 с.: ил.

37. Указ Президента України „Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури” від 30 вересня 1999 року № 1240/99.

38. Фиолевский Д.П. Записки адвоката. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 147 с.

39. Чабан С. Участь адвоката у виконавчому провадженні // Право України. – 2001. - № 11. – С. 84-86.