Становлення та розвиток ґендерної історії

Ґендерна історія як історична дисципліна виникла у 80-х рр. XX століття. Предметом її вивчення є історична ретроспектива дослідження ґендерних відносин. Поява ґендерної історії стала реакцією на розвиток жіночих досліджень (жіночих студій) та історії жінок (історичної фемінології), які наприкінці 70-х рр. зайшли в глухий кут як у плані методології, так і в плані визначальних пізнавальних концепцій, які базувалися або на марксистській методології, або, здебільшого, на постструктуралістських психоаналітичних інтерпретаціях, що зводили пояснення процесу формування й відтворення статевої ідентичності до індивідуального сімейного досвіду суб'єкта, абстрагуючись від структурних обмежень історичної специфіки.

У межах ґендерної історії з допомогою специфічної категорії «gender» дослідники отримали можливість не тільки подолали домінуюче уявлення щодо виключно біологічної сутності соціальних ролей статей, але й підійшли до усвідомлення необхідності вивчення історії жінок у контексті їхніх взаємовідносин з чоловіками у суспільстві.

Провісницею нового ґендерного підходу в історії стала Джоан Скотт, яка запропонувала осмислити ґендерну історію, а не окремо «жіночу» або «чоловічу». Дж. Скотт – американська дослідниця, професор Школи соціальних наук при Інституті підвищення кваліфікації Прінстонського університету в Нью-Йорку. З 1981 по 1985 рр. вона керувала центром Пемброка при Університеті Брауна, автор багатьох монографій, статей і нарисів. Зокрема, праці Дж. Скотт «Історія жінок: сучасний період», «Ґендер: корисна категорія історичного аналізу» дають можливість зрозуміти сутність ґендерної історії.

Однією з головних особливостей запропонованого Скотт нового методу стало «дихотомне мислення», що припускає вміння глянути на ту саму подію або явище і «очами чоловіка», і «очами жінки», знайти в цих різних ракурсах бачення подібності. Крім того, Скотт запропонувала як специфічну категорію історичного аналізу «ґендер», термін, введений спеціально для того, щоб підкреслити соціальний характер нерівності між статями й виключити біологічний детермінізм, імпліцитно присутній у понятті «статі-сексу». Скотт у своїй знаменитій статті «Ґендер: корисна категорія історичного аналізу» визначила ґендер як комплексне поняття: «Ґендер є складовою соціальних відносин, що базується на уявленнях про розбіжності між статями», а також бачила ґендер як «сферу, всередині якої, чи завдяки якій влада набирає сили».

Дж. Скотт визначила чотири групи соціально-історичних підсистем, які повинні піддаватися ґендерному аналізу. До них відносяться: 1) комплекс культурних символів, що закріплюють соціальні моделі поведінки статі; 2) нормативні твердження, які визначають спектр інтерпретацій згаданих символів, зосереджених у релігійних, педагогічних, наукових, правничих і політичних доктринах; 3) соціальні відносини, інститути і організації, які формують ці норми; 4) проблеми, пов’язані із самовиразом, суб’єктивним сприйняттям, самоідентифікацією особистості.

Врахування визначених компонентів ґендерного підходу в історичному дослідженні дає йому ряд переваг. По-перше, запропонована схема, за твердженням Скотт, може застосовуватися для аналізу будь-якого соціального процесу, тому що по суті «ґендер є первинне поле, всередині якого або за допомогою якого артикулюється влада». По-друге, ґендерна методологія дозволяє отримати більш повні результати комплексного аналізу, що включає не тільки характеристику взаємин статей в історичному вимірі, а весь комплекс функціонування й саморепрезентування влади через інститути, нормативні концепції, культурні символи – тобто через призму ґендера.

Сьогодні ґендер визнаний науковцями як важливий вимір соціуму поряд з класовим і расовим, застосовується у соціально визначених характеристиках чоловіків і жінок. Застосування ґендера як категорії аналізу дозволяє розкрити історичний процес у всьому його розмаїтті й функціональності.

Питання для самоконтролю

1. Як трактували проблему статі мислителі Стародавнього світу?

2. Складіть порівняльну характеристику поглядів на проблему статі Платона і Арістотеля.

3. Які особливості трактувань щодо статевої диференціації суспільства в епоху Середньовіччя?

4. Дайте характеристику основних концепцій щодо ролі жінки і чоловіка у суспільстві в епоху Просвітництва.

5. Порівняйте погляди Фур’є і Гегеля щодо ролі жінки і чоловіка у суспільстві.

6. Визначте внесок у розробку і обговорення жіночого питання у Російській імперії М. Пирогова, М. Добролюбова, М. Михайлова, Д. Писарєва, М. Чернишевського та інш.

7. У чому полягає соціально-економічний підхід у характеристиці становища жінки у творах К. Маркса, Ф. Енгельса, А. Бебеля, Л. Браун, П. Лафарга, К. Цеткін, В. Леніна, О. Коллонтай?

8. Які причини започаткування ґендерної історії?

9. Поясніть внесок Джоан Скотт у становлення та розвиток ґендерної історії.