Лексичні та граматичні значення. Види лексичної інформації.
Перекладацький еквівалент і варіант.
Хибні еквіваленти та безеквівалентна лексика.
Лексичні та граматичні значення. Види лексичної інформації.
Типи перекладацьких еквівалентів
Лекція 4
Проблема відтворення слова – мінімального будівельного матеріалу речення – є надзвичайно важливою в перекладі. Слова мають лексичне та граматичне значення. Лексичне значення – це предметний зміст слова. Граматичне – значення, яке виражається граматичним показником (н-д, значення роду, числа, відмінка, часу, особи). Необхідно враховувати, що лексичне значення слова буває двох видів: пряме та переносне. Н-д, слово стіл. Стіл – 1. Предмет меблів у вигляді широкої горизонтальної пластини на опорах, ніжках (пряме значення). 2. Сісти за стіл переговорів (переносне значення).
Крім вибору одного зі значень багатозначного слова, прямого чи переносного, перекладачеві варто розуміти, що лексична інформація, що закладена у слові, буває кількох видів. Відомий російський лінгвіст В.Виноградов виділив константну (постійну, мовну) та оказіональну (мовленнєву, контекстуальну) інформацію. Константна інформація завжди закріплена за словом у мові, а оказіональна інформація виникає лише у момент говоріння або письма, залежить від конкретного контексту, мовленнєвої ситуації та визначається задумом того, хто говорить або пише.
Розглянемо різні випадки константної інформації.
1. Смислова інформація – основна. У ній відтворюються поняття та уявлення про предмети, ознаки, дії. Значення слова стіл, про яке ми вели мову, і складає його смислову інформацію.
2. Емоційно-експресивна інформація виражає людські почуття та емоції. Наприклад, замість нейтрального слова сестра у тексті можуть бути використані лексеми сестричка, сеструха (сестричка – виражає ніжність, сеструха – фамільярність, грубість). Або інший приклад: дієслово говорити має тільки смислову інформацію: хтось щось промовляє. Його синонім базікати має додаткову емоційно-експресивну інформацію – осуд людини, яка говорить або надто багато, або нісенітницю, або не те, що потрібно. Ще один синонім – тріпатися – свідчить про зневагу до людини, яка говорить даремно. Перекладач обов’язково повинен враховувати ці нюанси значень у пошуку необхідних відповідників.
3. Соціолокальна інформація вказує на сферу використання слова. Мова йде про просторічні слова, професіоналізми (спеціальні слова, які використовують люди певної професії), діалектизми, жаргонізми (слова, які використовують люди певної соціальної групи) і т.п. Автор використовує подібну лексику для характеристики соціального середовища, героїв, місця дії. Якщо у творі зустрічаємо лексему бабки, капуста (нейтральний синонім – гроші), це відразу сигналізує про те, що герої належать до певної соціальної групи, тому що такі жаргонні слова використовуються здебільшого у молодіжній сфері. Лексеми зависати, прикольно, круто мають яскраво виражену соціальну інформацію, і в романі про відносини батьків та дітей, наприклад, вони будуть використані в мовленні молодого покоління, на відміну від нейтральних знаходитися, цікаво, прекрасно в мовленні старшого покоління. Перекладач зобов’язаний віднайти в МП такі лексеми, які б також відносилися до молодіжного жаргону.
4. Хронологічна інформація криється в архаїзмах (застарілі слова) – наприклад, перст (палець), град (місто) – і неологізмах (нове слово) – наприклад, спікер, брейк-данс, поп-арт.
5. Фонова інформація передає відомості про національну духовну та матеріальну культуру. Виражають цю інформацію, перш за все, назви реалій та різні національні символи. Так, символом Батьківщини для українця є верба та калина.
Оказіональна інформація також буває кількох видів.
1. Асоціативно-образна інформація характерна для слів, ужитих у переносному значенні, авторських тропів (троп – у художньому творі слово або вираз, що використовується в переносному значенні з метою підсилення образності мови, художньої виразності (метафора, епітет, порівняння)). Найбільшого значення цей вид інформації має у художньому творі. Відомі пушкінські рядки про осінь:
Унылая пора. Очей очарованье.
Приятна мне твоя прощальная краса,
Люблю я пышное природы увяданье, -
завдяки асоціативно-образній інформації, що криється в епітетах, у душі читача виникають змішані почуття смутку, прощання та насолоди красою, пишністю осінніх фарб.
2. Словотвірна експресивно-емоційна інформація властива оказіоналізмам (оказіоналізм – індивідуально-авторський неологізм, який створений письменником згідно з існуючими у мові словотвірними моделями та який використовується у тексті як лексичний засіб художньої виразності). У поетичному творі вони створюють особливий настрій.
Погляньте, які прекрасні і неповторні картини ночі, в описі яких поети використали оказіоналізми:
Какая ночь! Я не могу, не спится мне,
Какая лунность!
Еще как будто берегу в душе
Утраченную юность. (С.Єсенін)
Какая ночь! – и глушь, и тишь,
И сонь, и лунь, и воль. (І.Северянин).
В обох уривках провідну емоційну роль відіграють оказіоналізми з коренем лун- (луна). До речі, в поезії І.Северянина дослідниками виділено 9 нових слів з коренем лун-: олунить, луниться, лунеть, лунь, луноструна, лунокудрая, лунно-бликие, лунно, лунно-направленные. Хоча цих слів немає у словнику російської мови, читач прекрасно розуміє їх та відчуває їх новизну, свіжість, експресивність. Перекладачеві, щоб створити такий самий емоційний ефект та передати особливості стилю поета, необхідно, по можливості, йти шляхом утворення оказіоналізмів за моделями МП.
3. Алюзивна інформація викликає у носіїв ВМ певні асоціації, які, швидше за все, будуть абсолютно незрозумілими читачам перекладу. Так, наприклад, характеристика людини як великого комбінатора викликає в російській культурі асоціацію з героєм дуже популярного роману І.Ільфа та Е.Петвора “Дванадцять стільців”. При перекладі такого роду лексичних одиниць дають коментар, якщо це можливо і необхідно, або вилучають інформацію, якщо вона є незрозумілою читачеві перекладу.
Таким чином, еквівалентно відтворити в МП зміст слова ВМ можливо лише у тому випадку, якщо враховувати характер інформації, що криється у його значенні.