Проблеми обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством.

ПИТАННЯ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ РОБОЧОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ

1.Проблеми обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством.

2.Роль і функція обліку в системі управління.

3.Основні види управлінських рішень та підходи до формування та аналізу обліково-аналітичної інформації, необхідної для їх прийняття.

4.Оцінка беззбитковості виробництва.

5.Аналіз альтернативних аналітичних рішень.

Управління підприємством – це складний і багатогранний процес. Власникам підприємства, його інвесторам та менеджерам постійно доводиться приймати управлінські рішення, від яких залежать не тільки результати поточної діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної), а й саме існування підприємства, як суб’єкта фінансово-господарської діяльності, на ринку.

Для прийняття будь якого управлінського рішення необхідно мати об’єктивну інформацію. Для збирання, обробляння, аналізу та інтерпритації такої інформації на підприємстві існує управлінський облік, який займає особливе місце в його обліковій системі, оскільки поєднує облік з управлінням.

Справді, в системі бухгалтерського обліку накопичується велика кількість інформації, яка дуже часто не використовується менеджерами в процесі управління підприємством. Натомість, приймаючи багато управлінських рішень керівники підприємства відчувають нестачу у необхідному інформаційному забезпеченні. З іншого боку, працівники бухгалтерської служби володіють інформацією і часто намагаються пояснити менеджерам, що деякі їхні дії можуть стати причиною виникнення фінансових проблем на підприємстві, однак цю інформацію вони подають у незрозумілій для керівників підприємства формі.

Під інформацією ( від лат. іnformatio – пояснення, повідомлення, викладення), зазвичай розуміють впорядковані відомості про процеси і явища зовнішнього світу, сукупність будь-яких знань тощо. Економічна інформація – це організована сукупність даних про господарську діяльність підприємств та їх структурних підрозділів.

У процесі прийняття управлінських рішень аналізу використовується така інформація:

- планова;

- обліково-звітна;

- поза облікова (необлікова).

Планова інформація міститься в перспективних, поточних і оперативних планах підприємства.

Обліково-звітна формується в процесі ведення бухгалтерського обліку – первинні облікові документи, форми фінансової, податкової та статистичної звітності. Форми фінансової звітності – Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності.

Необлікова інформація – немає визначених форм. Прикладом такого виду інформації є висновки перевірок, ревізій, аудиторські висновки, пояснювальні і доповідні записки, протоколи зборів, договори, рішення суду тощо.

До інформації, яку формують в обліковій системі суб’єкта господарювання при прийнятті управлінських рішень висуваються такі основні вимоги:

– суттєвість;

– доречність;

- зрозумілість;

- достовірність;

– економічність;

– доступність форми і змісту.

Застосовуючи на практиці всі розглянуті якісні характеристики корисної інформації, слід пам'ятати про необхідність досягнення збалансованості між ними.

Формування інформаційного процесу незважаючи на те, що вимоги до облікової інформації є коректно та чітко сформульованими, супроводжується труднощами в практичній діяльності підприємства, внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, які певним чином викривлюють облікові дані та призводять до втрати якісних властивостей інформації. Зокрема, причинами недотримання основних вимог до облікової інформації є:

• інфляційні процеси, які негативно впливають на облікову інформацію, спотворюючи основні облікові дані, що призводить до без результативності інформації в прийняття управлінських рішень, та втрати її достовірності, точності, реальності;
• недосконалість законодавчих норм дає змогу по різному трактувати одні і ті ж господарські операції, що призводить до неоднозначності формування облікових даних;
• протилежні потреби окремих груп користувачів (інвестори, кредитори, клієнти прагнуть бачити сприятливу фінансову, соціальну, екологічну картину для подальшої співпраці, власники – мінімізувати прибуток для зменшення оподаткування), як наслідок інформація корегується щодо запитів окремого споживача і втрачає свою первинну цінність;
• трудомісткість збору інформації необхідної для прийняття виважених управлінських рішень супроводжується додатковими затратами ресурсів, що призводить до втрати важливої якісної властивості інформації, – раціональності;
• втрата оптимальності – переважно обсяги інформації є недостатніми для задоволення потреб користувачів, або ж надмірними внаслідок появи зайвої інформації у вигляді численних додатків, що ускладнює її сприйняття;
• слабка структурованість, тематична невідповідність, багаторазове дублювання інформації призводить до нес несвоєчасного її надходження до користувачів, – інформація стає недоречною.