Методи управління – це засоби, прийоми практичних дій, спрямовані на досягнення цілей, завдань, засновані на аналізі інформації, обрані з можливих варіантів.

Організаційні методи управління

Ефективність діяльності соціальних служб суттєво залежить від типу використовуваної організаційної структури керування. Під організаційною структурою управління (ОСУ) соціальною роботою розуміється сукупність елементів органу управління і стійких зв'язків між ними, що забезпечує її цілісність, зберігання основних властивостей при різноманітних внутрішніх і зовнішніх змінах. Основні вимоги до ОСУ: мінімальна кількість ланок і рівнів управління, чіткий розподіл функцій, усталеність, безперервність, оперативність і гнучкість управління.

Організаційна структура управління

Основними типами ОСУ, які можуть бути використані при управлінні соціальною роботою, є такі: лінійні, функціональні, дивізіонні, проектні й матричні. Лінійні структури, найпростіші й економічніші, можуть бути використані на нижніх рівнях однотипної діяльності. Для керування різнотипними видами соціальної роботи на нижніх рівнях застосовуються функціональні організаційні структури управління, на верхніх – дивізіонні. Проектні структури доцільно застосовувати при керуванні новими або короткочасними видами соціальної роботи. Найбільш прогресивними є матричні ОСУ, які можуть бути ефективно використані при проектуванні й удосконаленні організації органів соціального захисту, науково-дослідних і проектних закладів.

Для створення ефективної системи соціального захисту населення найважливішою умовою є структурне вдосконалення на різноманітних рівнях управління соціальною роботою. Усього можна виділити три рівні керування:

- верхній, інституціональний, рівень – це Україна і Кримська автономія;

- середній, управлінський, рівень – це регіон, тобто органи соціального захисту областей, міст, районів;

- низовий рівень – це соціальні організації, різноманітні недержавні (благодійні) громадські організації.

На кожному з цих рівнів управління соціальною роботою здійснюється в межах трьох гілок влади:

- законодавчої, в особі органів системи представницької влади;

- виконавчої, в особі Президента України і його владних структур, органів регіонального управління й органів місцевого самоврядування;

- судової [8, 304 – 305].

 

Будь-який елемент, підсистема й система управління неможливі без організації, яка виступає атрибутом системи управління. У цьому значенні організаційні методи управління є систематизуючими (атрибутивними) методами в цілісній системі управління.

Таким чином, організаційні методи управління становлять собою засоби, прийоми, за допомогою яких створюються різноманітні соціальні системи (організації, заклади), здійснюється вплив на систему, її частини й елементи і забезпечується визначений рівень (якість) їхньої організованості.

Класифікація організаційних методів по основних елементах процесу управління може бути показана нижченаведеною таблицею [5, 45 – 46].

 

Основні елементи процесу управління Організаційні методи
Інформація Методи збирання, обробки, систематизації, аналізу, зберігання, видачі й передачі інформації різноманітного змісту
Цілі, завдання Методи визначення цільових завданнь (аналітичний, евристичний, інтуїтивний); методи оцінки цілей, завдань (ранжування за значимістю, підведення підсумків); методи фіксації цілей, завдань (офіційні документи й документи особистого користування); методи відображення цілей, завдань (графічні методи – «дерево цілей», мережні графіки) та інші
Рішення Індивідуальні й колективні методи підготовки й прийняття рішень (індивідуальний і колективний «блокноти», мозкова атака (мозковий штурм), метод Дельта, групова дискусія, аналоги, розрахунки – усього понад двадцять методів
Організаційно-виконавча система Методи створення ОІС (регламентування, інструкції, засоби орієнтації); методи управління ОІС (оргпланування, інструктування, розпорядчі (адміністративні) методи); методи перетворення ОІС (реорганізація); методи розформування, руйнації ОІС (метод дезорганізації)
Кадри, персонал Методи підбору й розстановки кадрів (описові й кількісні методи, випробування посадою, виконання задач від простих до складних, стажування); форми й методи взаємодії
Ресурси Методи визначення кількості ресурсів – нормативний і аналоговий методи, метод збільшених розрахунків, «дерево ресурсів»
Час Методи визначення необхідного часу (дослідно-нормативний, експертний і аналоговий методи); методи економії часу (послідовний і паралельний методи виконання робіт, делегування повноважень)
Контроль, перевірка виконання Методи контролю: періодичне отримання інформації від підлеглих, нижчих керівників; особисті спостереження; графічні методи; дані, отримані за допомогою ЕОМ; контрольні записи в щоденнику, щотижневику, часописі, настільному календарі; інформація, отримана на нарадах, засіданнях; запит інформації з визначеного питання; виявлення відхилень; особиста перевірка стану справ; доповіді виконавців про хід роботи; вивчення окремих даних; інспекції; «екран виконання роботи»; спецкартотеки

 

 

Управління соціальною роботою в Україні