Типи підземних вод

 

За гідравлічними властивостями підземні води поділяють на грунтові, напірні і верховодку.

Грунтові води – це переважно безнапірні води першого від поверхні постійного водоносного горизонту. На формування та режим грунтових вод впливають особливості геологічної будови, рельєф, гідрометеорологічні фактори, рослинність та діяльність людини. Ґрунтові води знаходять в гірських породах без напору і можуть заповнювати водоносний пласт частково. Поверхня, яка обмежує грунтові води зверху, називається дзеркалом вод.

Ґрунтові води є одним із джерел прісної питної води..

Напірні підземні води містяться у водоносних пластах та горизонтах під гідростатичним тиском. Залягають вони нижче від горизонтів ненапірних грунтових вод і заповнюють водоносні горизонти повністю. Напірні води циркулюють між водоупорними породами і мають надлишковий тиск. Ділянки земної кори з такими напірними водами прийнято називати артезіанськими басейнами. Характерною їх особливістю є те, що у свердловинах рівень води встановлюється вище від рівня залягання водоносних пластів. У понижених частинах рельєфу свердловини переважно фонтанують.

На території України напірні води свердловинами розкриті на глибинах 7-8 км. Вони утворюють складні гідрогеологічні системи, найбільшими з яких є артезіанські басейни та гідрогеологічні області.

Артезіанські басейни являють собою сукупність водоносних горизонтів і комплексів, які пов’язані з від’ємними геологічними структурами і рух води в яких проходить під гідростатичним тиском.

Наприклад, на території України виділяють:

Волино-Подільський артезіанський басейн підземних вод охоплює структури південно-західного краю Східноєвропейської платформи. Геолого-тектонічна будова басейну зумовила складну гідрогеологічну структуру підземних вод.

Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн в геоструктурному відношенні пов’язаний з Дніпровсько-Донецькою западиною. Регіональними областями живлення є Український щит і Воронезька антекліза. Областю розвантаження виступає долина Дніпра.

Причорноморський артезіанський басейн пов’язаний з товщею осадових порід Південноукраїнської монокліналі і борту Чорноморської западини. Природними факторами формування підземних вод є інфільтрація атмосферних осадів і поверхневих вод у межах басейну та надходження підземних вод з Українського щита.

У Закарпатському та Передкарпатському басейнах прісних напірних вод практично немає. В гідрогеологічних областях Карпат і Криму їхні ресурси незначні.

Верховодка – це тип безнапірних підземних вод, що тимчасово накопичуються у породах в зоні аерації зверху на обмежених за площею лінзах або прошарках водонепроникних пластів. Живиться за рахунок інфільтрації атмосферних або поверхневих вод. Має нестійкий режим і змінний хімічний склад, обмежені запаси, зазнає біологічного забруднення. Верховодка зникає посушливого літа й відновлюється за сприятливих сезонних умов.