Матриця даних контент-аналізу

Ситуаційний аналіз

Класичний аналіз

Класичні методики контент-аналізу і особливості їх застосування.

В основі класичного аналізу лежить процедура сегментації змісту комунікації на окремі одиниці, прив’язка одиниць до деякої категорії і чисельне вимірювання кожної категорії. Іншими словами, мета класичного контент-аналізу: узяти вербальний (нечисловий) текст і перетворити його в кількісні дані. Під час цього первинний неопрацьований зміст перетворюється в деяку стандартизовану форму.

Процедура контент-аналізу розпочинається з виділення смислових одиниць аналізу, які потім відшуковують у текстах і переводять у кількісні показники. Смисловими одиницями можуть бути:

- поняття;

- судження, виражені у вигляді речень, абзаців, фрагментів текстів, тем статей, назв радіопередач, телешоу;

- імена історичних осіб, політиків, назви країн, державних інститутів;

- цілісна суспільна подія, офіційний документ, факт, випадок.

Наступним кроком у здійсненні контент-аналізу є виділення одиниць рахнку. Одиниці рахунку - це кількісна характеристика смислової одиниці аналізу, яка фіксує регулярність, з якою зустрічається у тексті смислова одиниця. Інколи смислові одиниці аналізу та одиниці рахунку є тотожними.

Підраховуючи, наприклад, частоту використання понять "опозиція", "багатопартійність", "права людини", "громадянське суспільство" можна зробити висновок, в якій мірі джерело інформації орієнтоване на демократію.

Методику ситуаційного аналізу можна наочно представити таким чином. На першому етапі формується тематична матриця, кожен рядок якої представляє окремі блоки (фрагменти) тексту, а колонки відповідають тематичним змінним або категоріям – словам і фразам тексту. Відтак, кожна клітина таблиці, яка лежить на перетині певного рядка і певної колонки, містить частоту появи відповідної категорії у відповідному блоці тексту.

На другому етапі обчислюється матриця, що оцінює зв’язки між темами: якщо деякі теми з'являються в текстових блоках разом, то вони позитивно пов'язані; якщо вони не зустрічаються в одних і тих же текстових блоках, то зв’язок між темами – негативний. Завершуючи процедуру ситуаційного аналізу, дослідник шукає пояснення зв’язків між темами. Узагальнюючи, можна сказати, що в особі ситуаційного аналізу маємо тематичний аналіз зв’язків у рамках класичного контент-аналізу.

Підрахунок частоти категорій дозволяє робити висновки лише щодо переважання категорій (тем) у тексті. Наприклад, якщо в процесі дослідження виявилося, що такі поняття, як «маніпуляції новинами» і «обурення населення» в багатьох текстових блоках зустрічаються разом, то це лише означає, що вони певним чином пов'язані між собою. На основі такого аналізу неможливо робити правдиві висновки про реальні причини і наслідки: маніпуляції новинами викликають обурення людей чи приховування обурення населення здійснюється шляхом маніпулювання новинами.

Для цього не вистачає інформації про семантичні зв’язки між категоріями. Подібного роду проблеми призвели до появи нових видів контент-аналізу: семантичного та мережного, які активно розвиваються від 1970 рр.

Семантичний аналіз дозволяє не лише виявляти зв’язки між такими елементарними категоріями, як слова і фрази, а виявляти і класифікувати зв’язки між іншими різними лінгвістичними одиницями (не обов’язково слово або фраза) на основі сконструйованих шаблонів (семантичних граматик). У семантичній граматиці категорії виступають як її синтаксичні компоненти, між якими будуються взаємовідносини. Наприклад, можна створити семантичну граматику поняття «обрaза», яка містить одну синтаксичну компоненту для об’єкта образи та іншу – для позначення дії, яка визначає, в який спосіб образили об’єкт.

Мережний аналізвикористовується для дослідження змінних (категорій), між якими існують складні взаємозв’язки, насамперед причинно-наслідкового характеру. Він дозволяє не лише визначати місце змінних у мережі, але й дозволяє в певний спосіб виміряти цю взаємодію. Наведемо приклад. Нехай у мережі маємо три категорії А, В, С, які пов'язані між собою причинно-наслідковими зв’язками: A ® B, A ® C, C ® B, A ® C ® B.

Тоді зв’язок A®B, у якому А є причиною, а В – наслідком, характеризується числом 0,5. Що означає: з усіх чотирьох зв’язків між елементами мережі половина припадає на зв’язок між A® B. Зауважимо, що взаємодія зазначених категорій стосується лише окремого блоку тексту. Що стосується всього тексту, то причинно-наслідкові зв’язки в ньому можна подати, наприклад, у вигляді таблиці.