Історія становлення методу.

Західні дослідники виділяють три стадії розвитку контент-аналізу: газетний, класичний і сучасний. Аналоги контент-аналізу можна знайти в анналах історії. Історія наукового пізнання комунікацій почалася ще в Древній Греції та Древньому Римі. Однією з перших спроб «моделювання комунікативних процесів» можна вважати опис Арістотелем у його «Риториці» структури публічного виступу. Інший видатний представник античності, Цицерон у своїх роботах з риторики особливу увагу приділяв урахуванню психології, інтересів і смаків публіки.

У Середньовіччя християнська церква не забула уроків античного красномовства, і в програму підготовки служителів церкви було включено риторику, граматику і діалектику. Середньовічні схоласти відродили древньогрецьку герменевтику – науку про розуміння і тлумачення текстів.

На думку Б. Юськова, ще одним попередником контент-аналізу можна вважати систему бального оцінювання в школах, яка дозволяла чисельно оцінити рівень знань учнів. В єзуїтських школах XVI-XVII ст. учні розподілялися за розрядами, позначеними цифрами. Підвищуючи свій розряд, учень здобував цілий ряд привілеїв.

Першим задокументованим випадком контент-аналізу був проведений у Швеції в 1640 р. аналіз змісту апокрифічного видання 90 церковних гімнів «Пісні Сіону». Їхнє розповсюдження пов'язувалося з поширеними тенденціями недоброзичливого ставлення населення до офіційного лютеранства. Гімни пройшли державну цензуру і набули популярності, однак були звинувачені у невідповідності релігійним канонам. Наявність або відсутність такої відповідності визначалися шляхом підрахунку в текстах гімнів релігійних символів і порівняння їх з іншими релігійними текстами, зокрема гімнами офіційної церкви. Ураховувалася також і якість подачі символів – позитивна, негативна, нейтральна, складність стилю і контекст, у якому з'являлися ідеї.

Безпосередньо контент-аналіз зародився з потреб масових комунікацій і розпочався як кількісно-орієнтований метод аналізу преси. Наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. у США з'явилися перші контент-аналітичні дослідження текстів газет. Розроблені аналітичні методи, які вийшли з американської школи журналістики, отримали назву кількісного газетного аналізу в період з 1881 по 1893 рр.

Праці американських науковців знайшли продовження в Європі. Уже в 1910 р. на першому засіданні Німецького Соціологічного товариства Макс Вебер закликав використовувати контент-аналіз для оцінки охоплення пресою політичних акцій в Німеччині та вивчення громадської думки.

В умовах Першої світової війни контент-аналіз був єдиною можливістю вивчати в широких масштабах пропаганду противника, моральний дух населення його країни, події, що відбуваються в ній, оскільки масова інформація була доступною і за межами цієї країни, особливо з розвитком радіо.

Контент-аналіз як науковий метод, розроблений в США в 1920-1930 рр., уже мав принципово інші основу. Поступово сформувалося підґрунтя, на базі якого починають розвиватися теоретичні засади класичного контент-аналізу.

Фундатором школи класичного контент-аналізу вважають американського дослідника засобів масових комунікацій Гарольда Лассуелла, який у 1920–1930-і рр. не лише використовував методику кількісного аналізу для вивчення змісту воєнних і політичних пропагандистських матеріалів, але і дав йому теоретичне обґрунтування.

Основну мету вивчення текстів пропаганди Г. Лассуелл сформулював так: визначити, що пропагандист ставить у центрі уваги для досягнення очікуваного ефекту в аудиторії. Лассуеллівська школа контент-аналізу базується на ідеях про знаки-стимули і відповіді-реакції на них. Систематичне дослідження – підрахунок і аналіз – знаків-стимулів, репрезентованих у тексті словом, судженням або фрагментом, складає сутність даного методу.

У 1927 р. Г. Лассуелл видав свою знамениту книгу «Техніка пропаганди у світовій війні». Значний вклад у розвиток теоретичних основ контент-аналізу зробили і найближчі Співробітники Г. Лассуелла – Н. Лейтес, І. Пул, І. Яніс, Р. Фаднер, Д. Лернер. У рамках їхніх досліджень розроблялися методичні проблеми: вибір одиниці контексту при частотному підрахунку символів, способи перевірки результатів на обґрунтованість.

Історики контент-аналізу вважають першою роботою, де були застосовані методи кількісного аналізу змісту кіно, дослідження Е.Дейла. Піонерською була й робота Д. Джоунс з дослідження продукції Голлівуду напередодні 1940-х рр.

Під час Другої світової війни мав місце, мабуть, найзнаменитіший епізод в історії контент-аналізу – прогнозування британськими аналітиками початку використання Німеччиною проти Великобританії крилатих ракет «Фау-1» і балістичних снарядів «Фау-2». Прогноз був здійснений англійським дослідником А. Джорджем спільно з американськими фахівцями на основі аналізу внутрішніх пропагандистських кампаній у Німеччині. Підставою для висновків було різке збільшення оптимістичних виступів лідерів третього рейху щодо подальшого ходу війни, а також відомості з інших джерел, у тому числі огляди та прогнози.

У першій пол. ХХ ст., окрім чисто прагматичного використання контент-аналізу для військових потреб і пропаганди, дослідники починають усе більше уваги приділяти розвитку самої методики аналізу та виробленню нових підходів до розв’язання проблем. Показовим у Цьому плані є вихід у 1952 р. книги Б. Берельсона «Контент-аналіз у комунікаційних дослідженнях», яка ввібрала досвід 1920-1940 рр. і практично стала першим підручником з контент-аналізу.

Величезним поштовхом до розвитку контент-аналізу мали нові ідеї Г.Лассуелла. У 1948 р. в роботі “Структура і функції комунікації в суспільстві” він сформулював нову системоутворюючу конфігурацію масової комунікації, запропонувавши тепер класичне означення акта комунікації: "Хто – повідомляє що – яким каналом – кому – з яким ефектом".

Уряд США добре зрозумів серйозність використання ЗМІ. У 1960 рр. на його замовлення дослідження проводилися в найсильніших і найпрестижніших дослідницьких університетах і лабораторіях – Rand Corporation, Гарварда, Прінстона, Йеля, Стенфорда, у Массачусетському технологічному інституті, причому відкриті публікації стосувалися тільки дуже загальних та історичних проблем. З'явилася нова тенденція: дослідницькі центри намагаються залучити до контент-досліджень висококваліфікованих фахівців з інших наукових сфер – психолінгвістики, семіотики, соціології, політології, історії, обчислювальної техніки.

Практика зарубіжних пропагандистських досліджень насамперед зосереджувалася на вивченні матеріалів з Радянського Союзу. Так, у 1950 рр. західні аналітики на основі кількісного аналізу статей газети «Правда» відзначили різке зниження кількості посилань на Й. Сталіна. Звідси закономірний висновок: послідовники колишнього керівника держави намагаються дистанціюватися від нього.

Незабаром виявилося, що контент-аналіз є чудовим інструментом і для вивчення широкого кола проблем гуманітарних і соціальних наук. Відтак він знайшов ефективне застосування в дослідженнях етнокультурних, політичних явищ, історії думки. Контент-аналіз почав інтенсивно розвиватися в літературних і лінгвістичних розрахунках.

Науковці намагалися оцінити політичні платформи різних партій. Так, використовуючи комп’ютерні програми, Цві Нейменвірс проаналізував основні положення партійних платформ за період з 1844 по 1964 рр.

Одними з перших почали використовувати контент-аналіз теологічні науки. Перше комп'ютеризоване дослідження в гуманітарній галузі було проведене священиком Робертом Бузою для складання частотного словника робіт Томи Аквінського. Католицькі теологи створили самостійну школу комп'ютеризованого аналізу сакральної літератури з центром у французькому католицькому університеті м. Лувен. У 1968 р. при ньому було створено Центр електронної обробки документів CETEDOC.

Від середини 1950 рр. дослідники все більше приділяли увагу не лише простій наявності або відсутності категорій у тексті, а й зв'язкам між категоріями. Для цього, у першу чергу, ураховують спільне зустрічання ("concordances") слів різних категорій. Зауважимо, що інструментарій спільного зустрічання бере свій початок із середніх віків, коли середньовічні дослідники Біблії намагалися шукати паралелі між Старим і Новим Заповітом, відшукуючи місця, де слова з тексту Старого Заповіту присутні в Новому.

В 60-і роки зароджується комп’ютерний контент-аналіз, який узяв свій відлік з Гарварда, де в 1961 р. група науковців Гарвардського університету в США під керівництвом Ф. Стоуна розробила основні принципи машинного контент-аналізу. Його розвиток був настільки інтенсивним, що період 1960-1970 рр. стали називати "золотим віком" машинного контент-аналізу. Журнал Data Based Advisor на кінець 1980 рр. нарахував 28 різних програмних продуктів – «менеджерів текстів», які забезпечували широкий діапазон швидкості обробки тексту, індексації текстів і здатності виправляти його.

За підрахунками О. Ольсті, у перші два десятиліття ХХ ст. в середньому проводилося 2,5 контент-досліджень за рік. У 1920 рр. їхня кількість зросла до 13,3 , в 1930 рр. – до 22,8, у 1940 рр. – до 43,4 на рік, а в кінці 1950 рр. проводилося щорічно вже понад 100 контент-аналітичних досліджень. Г. Бернард і Г. Раян у середині 1997 р. підрахували, що є 500 книг, у тому числі 200, написаних до 1990 р., у заголовку яких містилися фрази «якісний аналіз даних» і «аналіз тексту», а також майже тисячу журнальних статей, присвячених аналізу якісних даних.