Інвестиції в основний капітал.

Найпоширенішим об’єктом інвестування є основні фонди: (земельні ділянки, капітальні витрати на покращення земель, будівлі, машини та обладнання, транспортні засоби та інші основні засоби виробництва).

Основні виробничі фонди інвестиційної сфери поділяються на фонди будівельного та виробничого призначення.

Покращення використання основних виробничих фондів – великий резерв підвищення ефективності реальних інвестицій.

Вкладаючи кошти в основні фонди, інвестор має зробити їх оцінку за повною первісною вартість або за відновною вартістю.

Первісною оцінкою основних фондів є вартість їх придбання або створення.

Оцінка за відновною вартістю основних фондів встановлюється Міністерством економіки і Міністерством фінансів разом з Фондом державного майна України. Вона здійснюється щороку станом на 1 січня наступного року.

У країнах з розвиненою ринковою економікою основним джерелом фінансування реальних інвестицій є амортизаційні відрахування (у США 65 -70% валових інвестицій).

Амортизація – процес зносу і поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати на:

· придбання основних засобів та нематеріальних активів для виробничого призначення;

· здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

Застосовуються такі методи нарахування амортизаційних відрахувань:

· прямолінійний – метод пропорційної амортизації. Вартість об’єкта основних фондів списується рівними частинами протягом періоду експлуатації цього об’єкта.

· зменшення залишкової вартості

· прискореного зменшення залишкової вартості

· кумулятивний

· виробничий.

У зарубіжній практиці методи нарахування амортизації класифікуються таким чином:

1. ті, що базуються на кількості одиниць продукції, одержаної від використання об’єкта основних засобів;

2. ті, що базуються на терміні експлуатації основних засобів:

· метод рівномірної амортизації;

· метод прискореної амортизації;

· метод уповільненої амортизації.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством при зарахуванні цього об’єкта на баланс, але не більше 20 років.

Підприємство має право самостійно обирати метод нарахування амортизації, враховуючи особливості діяльності, фактичний стан основних фондів та ціни на продукцію чи послуги.

До власних джерел фінансування інвестицій належать також прибуток підприємства та оборотні кошти.