Основні прийоми роботи з картами.
Графічні ілюстрації цифрового матеріалу, їх дидактичні функції. Графіки та діаграми, їх види. Прийоми роботи з графіками та діаграмами в процесі вивчення курсу.
Робота зі статистичними матеріалами.
Особливості методики використання підручника на уроках економічної і соціальної географії світу.
Основні прийоми роботи з картами.
Таблиці. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу. Вимоги до складання таблиць. Види таблиць. Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії світу.
Схеми, їх переваги та негативні риси. Прийоми роботи зі схемами на уроках географії в старших класах. Вимоги до схематичної наочності.
Рекомендована література:
- Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2,2000. – С. 21-27.
- Даринський А.В. Методика преподавания географии.– М.: Просвещение,1975.–С. 208-241
- Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.- М.: Просвещение,1989.
Мета роботи з картою в старших класах:
- формування вміння розуміти карту;
- формування уміння користуватися картою як джерелом географічної інформації;
- сприяння розумовому розвитку дітей, зокрема – просторового мислення.
М.М. Баранський визначав значення карти в таких положеннях:
§ карта є „альфа і омега” (т.т. початок і кінець) географії. від карти будь-яке географічне дослідження виходить до карти і приходить, з карти починається, картою і закінчується;
§ карта не лише пасивно реєструє успіхи географічного дослідження, але й активно стимулює до цйого розширення і поглиблення, оскільки карта „не терпить пустихз місць”;
§ карта сприяє виявленню географічних закономірностей, т.т. закономірностей в просторовому розміщенні, співвідношенні, поєднанні і взаємодії явищ на поверхні земної кулі;
§ крата – посередник між дослідником і об’єктом його досліджень;
§ карта є незамінним знаряддям викладення географічного матеріалу;
§ карта є критерієм географічності тощо.
До питань, що можна розкрити з використанням картографічних матеріалів, належать:
1) встановлення причинно-наслідкових зв’язків між економіко-географічними та соціальними явищами та усвідомлення закономірностей їх розвитку;
2) визначення тенденцій та перспектив розвитку сукупності економіко-географічнимх і соціальних явищ;
3) визначення стируктури економіко-географічного об’єкта і взаємозв’язків його компонентів;
4) виявлення взаємовідносин окремого еоконміко-географічного факту і загальної тенденції соціально-економічного розвитку районів, що вивчаються;
5) визначення типовості економіко-географічних і соціальних явищ та оцінка характеру і значення їх для перспектив розвитку країн тощо.
Розуміння карти означає засвоєння головних властивостей географічних карт, вміння пояснювати відношення географічних об’єктів і явищ, встановлювати зв’язки між ними.
Вміння читати карту формується в два етапи:
1. вивчення пояснювального апарату карти (легенда, назва, масштаб)
2. вивчення змісту карти та уміння уявляти реальні об’єкти і явища на основі карти.
Існує три рівні читання карти:
1. елементарне читання карти та плану місцевості (формується в початковій школі);
2. до елементарного читання карти додаються набуті географічні знання (5-7 класи);
3. вміння працювати з картми різної тематики чи комплексними картами (8-10 калси).
Прийоми роботи з картою в старших класах:
- читання карти;
- порівняння географічних об’єктів та територій за картою;
- характеристика окремих територій чи географічних об’єктів за типовим планом шляхом накладання (співставлення) різних тематичних карт;
- оформлення тематичних контурних карт;
- робота з картосхемами, картодіаграмами тощо.
Крім того, застосовуються ігрові форми роботи з картою:
§ гра „Знавці номенклатури” (один учень або група учнів називають об’єкти, а інший учень – їх показує);
§ гра „Галузі промисловості” (готуються умовні позначки галузей промисловості, а учень повинен вірно приколоти їх в пунсони міст, де вони розвинені);
§ гра „Міста та підприємства” (учням роздаються картки. На одній половині карток нависано назви міст, на іншій – назви підприємств. Учні повинні знайти пару)
§ тощо.