Лекція 1. Сутність фінансового аналізу, його методи та прийоми
1. Сутність і зміст фінансового аналізу.
2. Види фінансового аналізу
3. Методи та прийоми фінансового аналізу.
4. Основні етапи проведення аналізу.
5. Система показників фінансового аналізу.
-1-
Аналіз господарської діяльності поділяється на:
· економічний (управлінський);
· фінансовий
Економічний аналіз – наука, яка вивчає економічні явища і процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об’єктивну оцінку і виявляє резерви для поліпшення виробничої і фінансово-економічної діяльності підприємства.
Фінансовий аналіз -процес дослідження фінансового стану й основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення й кількісної оцінки резервів підвищення ефективності його функціонування.
Зміст фінансового аналізу визначається його предметом, метою й завданнями, які він дозволяє вирішувати.
Мета фінансового аналізу – інформаційно забезпечувати прийняття рішень, які базуються на фактичних та прогнозних даних про фінансовий стан підприємства.
Предметом фінансового аналізу є рух фондових потоків, співвідношення їх складників та їхній вплив на фінансову стабільність підприємства.
До основних завдань фінансового аналізу підприємства належать:
· оцінка динаміки структури й складу активів, їхнього стану й руху; оцінка динаміки структури й складу джерел власного й позикового капіталу, їхнього стану й тенденції зміни;
· оцінка платоспроможності підприємства й оцінка ліквідності балансу;
· аналіз відносних й абсолютних показників фінансової стабільності підприємства, оцінка зміни її рівня;
· оцінка ефективності використання коштів і ресурсів підприємства.
Методика фінансового аналізу включає три блоки:
1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
2) аналіз фінансового стану підприємства;
3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
-2-
Рис.1. Види фінансового аналізу
Вертикальний (структурний) аналіз — проводиться з метою визначення структури фінансових показників, тобто виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику.
Горизонтальний (тимчасовий) аналіз — це порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозволяє виявити тенденції зміни статей балансу або груп і на підставі цього обчислити темпи зростання й приросту.
Трендовий (динамічний) аналіз застосовують при вивченні темпів росту й приросту аналізованого показника за ряд років до рівня базисного року.
Коефіцієнтний аналіз — це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їхнього взаємозв'язку.
Факторний аналіз — заснований на визначенні роздільного впливу кожного фактора на показник, що аналізується.
Перспективний аналіз дозволяє проектувати минулий і теперішній стан об'єкта та перспективу, враховуючи спадковість чи повну стійкість зміни економічних показників
Оперативний (поточний) аналіз полягає у забезпеченні фінансових служб інформацією про зміну фінансової ситуації з метою своєчасного вироблення рішень, спрямованих на оперативне маневрування ресурсами та капіталом.
Ретроспективний (наступний) аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства у певному аналітичному періоді (рік, квартал, місяць).
Мета зовнішнього аналізу - оцінити місце господарського суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.
Внутрішній аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб’єкта, його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем.
-3-
Метод фінансового аналізу — спосіб системного комплексного взаємозалежного вивчення фінансової діяльності господарюючого суб'єкта.
У фінансовому аналізі застосовуються дедуктивний й індуктивний методи дослідження.
Дедуктивний методдослідження фінансових процесів припускає вивчення їх по ланцюжку від наслідків до причин.
Індуктивний методдослідження фінансових процесів припускає вивчення їх по ланцюжку від причин до наслідків.
У процесі проведення фінансового аналізу застосовуються різні прийоми аналізу.
Прийом аналізу — спосіб вивчення динаміки економічного показника й причин цієї динаміки.
Основні прийоми фінансового аналізу:
· порівняння показників;
· зведення й групування;
· вирахування середніх показників і відносних величин;
· балансовий прийом;
· елімінування (прийом ланцюгової підстановки; прийом різниць; сальдовий прийом; прийом «участь на паях»; інтегральний прийом);
· графічний прийом;
· кореляційний аналіз;
· регресійний аналіз.
-4-
Проведення аналізу фінансового стану підприємства включає такі етапи:
1. Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм фінансової звітності за аналізований період часу.
2. Перетворення типових форм фінансової звітності в аналітичні.
3. Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни показників (горизонтальний аналіз).
4. Розрахунок й групування показників за основними напрямками аналізу.
5. Виявлення й зміна показників за досліджуваний період.
6. Встановлення взаємозв'язків між основними аналізованими показниками й інтерпретація результатів.
7. Підготовка висновку про фінансовий стан підприємства.
8. Виявлення «вузьких» місць і пошук резервів.
9. Розробка рекомендацій з поліпшення фінансового стану підприємства.
-5-
У фінансовому аналізі використовується система показників, серед яких виділяють:
• абсолютні показники використовують для кількісної оцінки параметрів об'єкта, який досліджується. Майже вся первинна інформація, яка надходить з бухгалтерського обліку, характеризується абсолютними показниками. В економічному аналізі абсолютні показники застосовуються у вартісному або натуральному вигляді;
• вартісні показники є більш універсальними, так як за їх допомогою можна оцінити загальний обсяг діяльності підприємства, його доходи, витрати, прибуток;
• застосування натуральних показників обмежується оцінками, що використовуються за видами продукції, матеріальних ресурсів, наданих послуг;
• питомі показники характеризують співвідношення між абсолютними показниками. ;
• відносні показники є вторинними по відношенню до абсолютних. Вони утворюються внаслідок обробки первинної економічної інформації за допомогою відповідних методичних прийомів економічного аналізу.
• фінансові коефіцієнти відображають інтереси і мету різних категорій споживачів та пов'язані із зміною абсолютних і відносних показників.