Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.

 

В теперішній час частіше використовуються без трансформаторні вихідні каскади. Використання сучасних технологій дозволяє виготовляти транзистори на одній підложці і використовувати транзистори також різної провідності. Розглянемо приклади:

 

 

а) б)

в) г)

 

В схемах в) і б) транзистори працюють по черзі. Схема в). Опір і в цій схемі слугують для невеликого зсуву точок спокою транзисторів (режим АВ). Схема ввімкнення УЕ – з СК, для зменшення відмінностей параметрів ПЕ. Якщо сигнал має «+» значить працює , а закритий і навпаки. Сигнал в першому випадку через протікає зверху вниз. Конденсатор заряджається до напруги (плюс з права). При від’ємному напівперіоді закривається, роль джерела живлення для виконує заряджений конденсатор . Струм через навантаження протікає в протилежному напрямку – знизу вгору. Ємність вибирається достатньо великою, щоб постійна його розряду була >> періоду нижньої частоти спектру сигналу. Розрахунок такого каскаду проводиться звичайно для одного плеча, вважаючи що друге являється дзеркальним відображенням. Слідує враховувати, що на колекторі транзистора після того як він буде закритий, напруга при роботі каскаду в режимі АВ або В продовжує наростати і досягає величини, рівної подвоєному значенню при відсутності сигналу (в точці спокою). Це необхідно враховувати при виборі типу транзисторів.

Всі без трансформаторні двотактні схеми можна розділити на дві групи: – з одним або двома джерелами живлення; - з керуванням від однофазної або парафазної напруги.

Двотактна схема з керуванням від пара фазної напруги застосовується в тих випадках, коли по яким-небудь причинам неможна заземляти навантаження або в плечах такої схеми використовуються однотипні транзистори з практично ідентичними параметрами.

На рис. 2) приведений приклад для отримання пара фазної напруги.

Для цього в якості каскаду ПУ фазоінверсний каскад. Напруга на вхід вихідного каскаду потрапляє в протифазі. Недолік схеми – напруги, що знімається з колектора і емітера різні по величині. Усувається тим, що на бази вихідних транзисторів подають різні зміщення.