Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу

Внутрішній зв’язок процесів обробки документів вбачає в наявності двох операцій – аналізу і синтезу. Аналіз і синтез – це загальнонаукові методи пізнання. Аналіз передбачає розчленування об’єкта вивчення на складові, виявлення його властивостей, відношень тощо. Аналіз дає можливість нарізно вивчати окремі складові об’єкта. Синтез – це вивчення об’єкта в його цілісності, єдності, взаємозв’язку його частин та властивостей. Аналіз і синтез розглядають як прийоми, що дають змогу багатоаспектно характеризувати документ.

Аналіз і синтез здійснюють у логічній єдності, вони неподільні в ході аналітико-синтетичної обробки і відбуваються паралельно. Наприклад, щоб зазначити тему документа, який предметизується, необхідно проаналізувати його зміст, а синтезується цей зміст при визначенні головної теми всього видання в цілому. У процесі подальшого аналізу твору виявляють аспекти розгляду предмета, його зв’язки з іншими спорідненими предметами, а результатом такого аналізу стає синтез – чітке виділення предмета в тому основному аспекті, в якому його розглянуто саме в цьому документі. Характеризуючи твір у цілому, а не тільки його зміст, виявляють спрямованість твору, його призначення, особливості викладу матеріалу, форму та ін. Одержані результати узагальнюються в предметній рубриці.

При формулюванні предметної рубрики потрібно спочатку зробити аналіз, а потім синтез. Наприклад, ми маємо підручник з ремонту автомобіля для учнів автошляхових технікумів. Ознайомлюючись зі змістом книги, виявляємо, що в ній ідеться переважно про автомобілі, тобто її предмет – легкові автомобілі. У ході подальшого аналізу з’ясовується, що основний аспект, у якому розглядаються легкові автомобілі, – їхній ремонт, а наявність деяких характеристик цих автомашин, вимог до експлуатацій й т. ін. не має суттєвого значення. Для характеристик твору в цілому важливо зазначити його призначення, форму (навчальний посібник для автошляхових технікумів) – ознаки, які виявлено в ході аналізу.

Кожному виду наукової обробки притаманне певне співвідношення аналізу і синтезу, певний рівень проведення їх. Так, аналіз і синтез, що здійснюються при складанні БО, як правило, значно простіше, ніж у процесі анотування, індексування.

Унаслідок аналітико-синтетичної обробки первинних документів одержують вторинні документи. Ці документи – БО, анотації, реферати тощо –можуть бути організовані в різні джерела вторинної інформації, інформаційно-пошукові системи. Такі системи можуть бути традиційними (бібліотечні та бібліографічні каталоги, бібліографічні та фактографічні картотеки, бібліографічні покажчики, різноманітні інформаційні видання тощо) і нетрадиційними (бібліографічні та фактографічні банки даних).