НОРМУВАННЯ ВИТРАТ МАТЕРІАЛІВ

Під нормою витрати матеріальних ресурсів у швейній промисловості розуміється максимально припустима їхня кількість для виготовлення одиниці виробу встановленої якості з обліком планованих організаційно-технологічних умов виробництва.

При розробці норм витрати матеріалів у швейній промисловості керуються раціональними нормами витрати матеріалів у масовому виробництві швейних виробів.

Нормування витрати матеріалів поділяється на кілька стадій:

· вимір площі лекал;

· складання сполучень розмірозростів виробів у розкладках;

· виконання експериментальних розкладок лекал з урахуванням ширини і виду поверхні тканини з метою визначення міжлекальних випадів;

· визначення норм витрати тканин розрахунковим шляхом;

· копіювання розкладок лекал; підготовка документації у формі, зручної для практичного використання у виробництві;

· контроль за правильністю використання тканини у виробництві.

Нормуванню також підлягають фурнітура, тасьма, клейові й інші матеріали.

Норми витрати матеріалів у швейній промисловості включають наступні складові частини:

· корисна витрата - площа лекал виробу з урахуванням площі
витачок, але без обліку площі додаткових швів, надставок, а
також припусків на припасування малюнка тканини;

· технологічні (неминучі) відходи – міжлекальні випади в розкладках, відходи по ширині (не враховуються в бухгалтерських документах) і довжині
настилу матеріалу - на кінцях і стиках полотнин, у тому числі немірний (ваговий)
відріз.

В основному виробництві діють три види норм:

· поопераційні норми витрати матеріалів - на довжину розкладки та на настил;

· середньозважені норми витрати матеріалів на виріб - на модель
і на вид виробу;

· групові норми витрати матеріалів - установлюються шляхом добору
кращих експериментальних розкладок лекал, виконаних найбільш кваліфікованими розкладниками експериментального цеху швейного підприємства.

В основному виробництві швейної промисловості використовуються наступні одиниці виміру норм:

· погонний метр або сантиметр - для виміру довжини при визначеній
ширині матеріалу для заданої кількості комплектів лекал (виробів) у
розкладці;

· квадратний метр - при розрахунку норми для виготовлення одиниці виробу.

3.5.1 Поопераціні норми

Поопераціні норми розробляються на основі кращих експериментальних розкладок лекал, виконаних найбільш кваліфікованим розкладниками.

По найкращим експериментальним розкладкам визначають закономірності змінювання витрат матеріалу в залежності від конструктивних особливостей кожної моделі виробу, сполучень розмірозростів, ширини рамки розкладки.

Після аналізу експериментальних розкладок лекал визначають відправні показники міжлекальних випадів.

· Попередню (розрахункову) норму витрати матеріалу на довжину розкладки Нр( у пог.м.) розраховують по формулі:

 

 

 

де: Sл - площа лекал заданих розмірозростів виробу, округлена до 0,005, м²;

Во – відправний показник межлекальных випадів, округлений до 0,1,

диференційований з урахуванням впливу сполучень розмірозростів і ширини

рамки розкладки, %;

Шр - ширина рамки розкладки, м.

· Попередню (розрахункову) норму витрати матеріалу розкладки на площу обкрейдування Но в м² визначають по формулі:

де: Sл - площа лекал заданих розмірозростів виробу,см²

Вн - норматив міжлекальних випадів,%;

· Фактичний норматив міжлекалних витрат Вф формується на основі експериментальних розкладок для різних виробів і матеріалів. Для кожної зі зроблених розкладок визначають кількість міжлекальних випадів по формулі:

У процесі настилання тканин утворяться відходи по довжині матеріалу, що технологічно неминучі. Відходи по довжині матеріалу складаються з відходів на кінцях настилу і на стиках полотен у середині настилу.

При настиланні полотен виникають відходи матеріалу в результаті видовження полотен при натягуванні і необхідності припусків на затискання кінців полотен. Розмір видовження залежить від розтяжності матеріалу, від ступеня зчеплення одного полотна з іншим, маси та жорсткості матеріалу.

Розмір відходів по довжині настилу складає від 0,4 до 0,8 % для тканин, до 1,2% для трикотажних полотен і до 2% для ватину. Норматив відходів на одне полотно прийняте рівним від 10 до 25 мм для тканини і до 30 мм для трикотажного полотна.

· Норму витрати матеріалу на настил Нн ( у пог. м) розраховують по формулі:

Н_н =Н_р х h_н х(1+ П_д\ 100), (м)

де: Нр- довжина розкладки лекал, м;

h_н - висота настилу;

Пд - норматив витрат по довжині настилу з матеріалу даної групи, %.