Навчання письма

  1. Письмо і писемне мовлення.
  2. Навчання техніки письма.
  3. Зв’язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності.

 

1. В сучасній методиці навчання ІМ виокремлюють письмо (графічна фіксація тексту мовлення) та писемне мовлення (кодування інформації за допомогою графічного каналу зв’язку).Тому навчання письма поділяють на два етапи:

  1. складання слів з літер;
  2. написання повідомлень.

На першому етапі мають бути сформовані навички володіння графікою та орфографією, на другому – мовленнєві вміння. Особливості писемного мовлення полягають в порівняно вужчому ступені його розповсюдженості в повсякденному житті в порівнянні з усним мовленням. Тому шкільні програми з ІМ частіше визначають письмо як засіб, а не мету, навчання.

Роль письма на різних етапах навчання різна. Так, мета першого етапу – оволодіння технікою письма, формування вмінь, спрямованих на засвоєння звуко-буквених відповідностей. Ці вміння необхідні для розвитку вмінь читання і усного мовлення. Мета середнього етапу навчання, де відбувається накопичення лексичного матеріалу – формування орфографічних навичок та розвиток писемного мовлення як засобу формування вмінь та навичок усного мовлення. Мета старшого етапу навчання ІМ – вдосконалення набутих раніше навичок і вмінь. Письмо також стає допоміжним засобом у самостійній роботі учнів над ІМ.

 

2. Головна мета навчання техніки письма – формування графічних (каліграфічних) та орфографічних навичок. Навчання техніки письма здійснюється паралельно з навчанням техніки читання. Їх основою є єдина графічна система мови, але вони мають різну графемно-фонемну спрямованість: від звуків – до букв. При письмі думка автора кодується за допомогою графічних символів.

Графічні (каліграфічні) навички – це навички написання букв та буквосполучень, як окремо, так і у писемному мовленні. В англійської мові використовується латинський алфавіт. В українській та англійській мовах є подібні літери (e.g. a, o, k, p), ті літери, що співпадають частково (T,t, H,h, B,b), та літери, які відсутні у рідній мові (s, q, w, f).

При навчанні письма англійською мовою необхідно навчити учнів використовувати так званий PRINT SCRIPT, де друковані та письмові літери співпадають. Використовуються некомуникативні вправи в написанні літер, буквосполучень, цілих слів. Вчитель має придавати їм ігрового характеру.

Техніка письма передбачає також оволодіння орфографічними навичками (навичками написання слів відповідно до правил).

Виокремлюють три головних принципи, на яких базуються орфографічні системи іноземних мов. Це:

  1. фонетичний (буква повністю співпадає зі звуком) (let, tin);
  2. морфологічний (написання визначається граматичними правилами)(nation, nationality);
  3. традиційний (історичний) (орфографічна форма є закріпленою; вона відображує зникли норми вимови (heir, knight,daughter).

У кожній мові один з цих принципів привалює (англійська та французька – традиційний, німецька – фонетичний та морфологічний, іспанська – фонетичний).

На початковому етапі навчання ІМ вчитель має спрямовувати роботу на зняття труднощів, ураховувати особливості графемно-фонемних співвідносин. Необхідно звернути увагу учнів на буквосполучення, які передають один звук (th, ch, sh ttc.), на ті, що передають різні фонеми (g, c,), на звуки, що відображуються на письмі різними графемами (ir, ur, er, yr), на випадки вживання невимовних літер (take, who, knife etc.) тощо.

При навчанні орфографії використовують 2 групи вправ:

  1. вправи на переписування (просте, ускладнене – з підкресленням, групуванням тощо);
  2. вправи в записуванні неслух.

Письмові вправи мають виконуватися учнями як на уроці, так і вдома.

 

3. Писемне мовлення тісно пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності: говорінням, читанням, аудіюванням. Говоріння пов’язане з письмомсамими механізмами породження висловлювання: від задумки (що казати) до відбору необхідних засобів мови (які слова потрібні і як їх сполучити у висловлюванні) та до реалізації задумки мовними засобами усно – у говорінні, письмово – на письмі. У процесі письма людина втілює в графічних символах те, що промовляються нею попередньо. При говорінні використовується звукове висловлювання; на письмі – висловлювання подане у графічному вигляді. В обох випадках у результаті відбувається розуміння змісту сторонньою особою.

В основі письма і читання лежить одна графічна система мови. При письмі як і при читанні укладаються графемно-фонемні співвідношення, тільки вони мають різну спрямованість: при читанні – від букв до звуків (декодування); при письмі – від звуків до букв (кодування).

Щодо аудіювання, сприйняттю звукових образів сприяє виникнення відповідних зорових образів.

Писемне мовлення, як і усне, є продуктивним видом мовленнєвої діяльності. Письмова фіксація матеріалу при навчанні лексики та граматики допомагає:

1) створити додаткові асоціації для запам’ятовування лексичних одиниць, речень, структурних зразків;

2) виконувати письмові вправи;

3) повторювати зафіксований в зошитах матеріал;

4) виконувати усні вправи, що базуються на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи.

Письмо є ефективним засобом контролю.Письмові контрольні роботи застосовуються для перевірки мовного матеріалу (лексичного та граматичного), а також для перевірки умінь і навичок (розуміння аудіотексту, прочитаного, вміння висловлюватися тощо).

Приклади контрольних завдань.

Завдання для перевірки знань лексичного матеріалу.

  1. Напишіть рідною мовою значення слів (словосполучень), поданих ІМ.
  2. Утворіть словосполучення, поєднуючи елементи різних груп (колонок слів)

(е.g. іменників і прикметників (означень), дієслів та іменників (додатків).

  1. Виберіть з поданого списку слова:

а) протилежні за значенням (антоніми); б) близькі за значенням (синоніми).

4. Згрупуйте слова, відповідно до тем.

5.Перепішить речення і вставте замість пропусків відповідне за змістом слово з поданих у дужках

6. Перепішить речення і вставте замість пропусків потрібні слова тощо.

Завдання для перевірки знань граматичного матеріалу.

  1. Напишіть подані іменники у множині.
  2. Утворіть форму минулого часу від поданих дієслів.
  3. Напишіть дієслова в неозначеній формі.
  4. Напишіть подані прикметники у вищому ступені порівняння.
  5. Перепишіть речення, виберіть і вставте правильну форму дієслова тощо.