Типи менеджерів за способом прийняття рішень
| Типи керівників | Характерні ознаки |
| Зайці | 1. Дуже швидко схоплюють ідею та інформацію й відразу відтворюють картину всього, що відбувається. 2. Приймають рішення, виходячи з будь-якого набору фактів. 3. Упускають важливі речі, поспішаючи взятися до виконання наступного завдання. 4. Мало концентрують на чомусь свою увагу. 5. Бачать лише один бік деталі. 6. Поспішають з рішеннями, в той час як варто було почекати і з'ясувати. |
| Черепахи | 1. Здатні опрацьовувати складну й деталізовану інформацію та формувати цілісну картину. 2. Доводять справу до завершення, скрупульозно ставлять ся до деталей. 3. Зосереджуються на непотрібних деталях. 4. Втрачають сприятливі можливості й занадто повільно реагують на загрози. 5. Недостатньо реагують на зміни, нерішучі. |
Якщо організація велика і впливова, то рішення її вищих керівників можуть відповідним чином змінювати місцеве оточення. Саме до такої категорії відноситься транснаціональні корпорації (ТНК).
Транснаціональна корпорація — це комплекс, що використовує у своїй діяльності міжнародний підхід і передбачає формування транснаціонального виробничого, торгового та фінансового комплексу з єдиним центром прийняття рішень.
Характерною рисою ТНК є поєднання централізованого керівництва з певним ступенем самостійності юридичних осіб і структурних підрозділів (представництва, філіали), що входять до ії складу і знаходяться в країнах діяльності компанії.
Розмах діяльності транснаціональних компаній характеризується величезними масштабами. Найбільші ТНК (General Motors, Ford, IBM, Royal Dutch, Shell) впевнено проникають на національні ринки. І тому, як свідчить вся післявоєнна історія західноєвропейських країн, Японії та "нових індустріальних країн", національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК лише тоді, коли він структурується в потужні фінансово-промислові утворення, що адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.
Термін "транснаціональна компанія", як загальноприйнятий, почав використовуватись лише з 1960 року. Варто зазначити, що за останню чверть XX століття кількість ТНК збільшилася більш ніж у 5 разів (у 1970р. було зареєстровано лише 7 тис. подібних фірм). Сьогодні ТНК контролюють близько 40 % промислового виробництва у світі, половину міжнародної торгівлі. Обсяг щорічно виробленої продукції на підприємствах ТНК перевищує 6 трлн. доларів.
Основна частина ТНК зосереджена в США та Японії. За прогнозами західних економістів, до 2007 року в умовах глобальної економіки встановиться панування 300 - 600 ТНК. При цьому 300 корпорацій будуть розпоряджатися 75% валового продукту світу, здійснювати значну диверсифікацію свого виробництва та послуг.
Найбільш активно вивчення діяльності ТНК проводиться американськими вченими, зокрема Г.Перемутером та Д.Гелем.
Д.Гель досліджував рівень централізації діяльності ТНК, провівши опитування керівників як материнських компаній, так і філій десяти великих американських ТНК обробної промисловості (автомобільної, фармацевтичної, станкобудівної, інструментальної та харчової). В процесі опитування визначився рівень централізації прийняття управлінських рішень у шести різних сферах діяльності ТНК. Для визначеня рівня централізації використовувалася система оцінки від 1 до 5 балів, де 1 бал означав повну децентралізацію прийняття рішень, тобто рішення приймає керівництво філії без будь-якого втручання материнської компанії, а 5 балів-повну централізацію, коли рішення приймає лише керівництво материнської компанії. В результаті узагальнення даних опитування було виведено середні для всіх опитаних ТНК бали з того чи іншого рішення у певній галузі діяльності (таблиця 2).
Таблиця 2