Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки

Розрізняють декілька типів причин, які сприяють самовільному викривленню свердловин.

1 Причини геологічного характеру:

a) анізотропія, шаруватість, сланцюватість, тріщинуватість гірських порід;

б) часте чергування порід з різними механічними властивостями, особливо при їх похилому заляганні;

в) наявність у розбурюваних пластах тектонічних порушень, каверн, порожнин;

г) тверді включення в м’які незцементовані породи.

2 Причини технічного характеру:

а) наявність у нижній частині бурильної колони (при бурінні з допомогою вибійних двигунів) зігнутих труб або перекошених різьбових з’єднань;

б) непрямолінійність ведучої труби та наявність перекосів у з’єднанні ведучої труби;

в) неспіввісність талевої системи і стола ротора;

г) неспіввісність стола ротора і направлення.

Слід відмітити, що дія останніх двох причин проявляється на порівняно невеликій глибині: від декількох метрів до декількох десятків метрів, і дуже рідко - до сотень метрів.

3 Причини технологічного характеру:

а) втрата стійкості нижньої частини бурильної колони;

б) неправильне співвідношення діаметрів ОБТ і свердловини;

в) неправильний вибір кількості, місця встановлення і конструкції пристосувань, які центрують нижню частину бурильної колони в свердловині;

г) застосування режиму буріння, параметри якого не відповідають конструкції нижньої частини бурильної колони і геологічним умовам залягання гірських порід.

У результаті викривлення вертикальних свердловин з’являються ускладнення, які негативно впливають на процес подальшого буріння свердловини, її експлуатацію і розробку родовища.

Негативні наслідки мимовільного викривлення свердловини:

- порушується проектна сітка розміщення вибоїв свердловин, що зможе призвести до зниження їх сумарного дебіту, коефіцієнту нафтовіддачі пластів, необхідності буріння додаткових свердловин;

- інтенсивніше зношуються бурильні труби, бурильні замки, з’єднувальні муфти, що веде до збільшення імовірності аварій бурильної колони;

- збільшуються довжина ствола свердловини, витрати на її спорудження, сила тертя між трубами і стінками свердловини;

- ускладнюється виконання спуско-підіймальних операцій;

- зростають затрати потужності на буріння;

- імовірніші жолобоутворення і обвалювання порід внаслідок інтенсивного тертя бурильної колони об стінку викривленого ствола свердловини;

- стираються обсадні труби проміжної колони (кондуктора);

- затруднюється спуск обсадних колон у свердловину, що може призвести до недопуску їх до проектної глибини;

- збільшується небезпека зім’яття труб обсадних колон у місцях різких викривлень ствола свердловини;

- ускладнюється цементування обсадних колон;

- збільшується обсяг інклінометричних робіт у свердловині та ускладнюється їх проведення.

Негативні наслідки викривлення свердловини продовжують проявлятися і після здачі її в експлуатацію, коли протягом усього часу роботи свердловини відбуваються виходи з ладу глибиннонасосного обладнання, насосних штанг, протирання експлуатаційних колони тощо.