Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація

Перехід до ринкової економіки в Україні позначений еконо­мічними перетвореннями, реформуванням законодавчої та вико­навчої влади, необхідністю перебудови аграрного сектора на основі формування приватної та колективної власності, розвитку під­приємництва, рівноправністю різних форм ведення сільськогоспо­дарського виробництва. Здійснення цих перетворень, а також у цілому аграрної реформи викликає необхідність формування відповідних виробників сільськогосподарської продукції (про­дуктів харчування, сировини, рослинного і тваринного продоволь­ства). Такими виробниками є аграрні підприємці, в основному нові їх види і типи, які раніше практиці господарювання в аграрному секторі були невідомі. Це — приватні виробничі формування, се­лянські (фермерські) господарства, орендні підприємства, сіль­ськогосподарські кооперативи, спілки селян, сільськогосподарські товариства і спільні підприємства, міжгосподарські товариства і об'єднання та ін. Вони виступають носіями суб'єктивних прав та обов'язків і наділені спеціальною правосуб'єктністю. Правосуб'єктність надає правову можливість виробникам аграрного сек­тора брати участь в агарних правовідносинах, тобто бути їх су­б'єктами. Аналіз основних ознак правосуб'єктності підприємців аграрно- промислового комплексу дозволяє дати таке визначення поняття учасників аграрних правовідносин — суб'єктів аграрного права. Суб'єкти аграрного права — це виробники сільськогосподарської продукції, що володіють відособленим майном, наділені спеціальною правоздатністю і дієздатністю (правосуб'єктністю), господарська діяльність яких здійснюється при використанні землі як основного засобу виробництва для забезпечення населення міста і села необхідними продуктами харчування, сировиною і продовольством рослинного і тваринного походження.

Аграрному підприємству (підприємцю) при­таманні такі основі риси і принципи діяльності:

1) основним предметом їх діяльності є виробництво сільсько­господарської продукції, усі інші види сільськогосподарської діяльності (в тому числі переробки і реалізації продукції) мають до­поміжний характер;

2) основним засобом виробництва є передусім земля, а також інші природні ресурси.

Аграрне підприємство — це суб'єкт аграрних правовідносин, що самостійно володіє і розпоряджається відособленим майном, у комп­лексі якого основним засобом виробництва є природне тіло — земля, що використовується ним для виробництва сільськогосподарської продукції (предмета його діяльності), а також переробки сировини рослинного і тваринного походження, виконання інших робіт і надання послуг для задоволення потреб побутового і соціально-культурного характеру як безпосередньо своїх працівників, так і працівників сфе­ри обслуговування.

Основна ознака суб'єктів аграрного права, як і суб'єктів інших галузей права (господарського, цивільного та ін.) — наявність відо­собленого майна. Правовою формою такого відособлення є само­стійний баланс.

За формами власності суб'єкти аграрного права поділяються на чотири взаємозв'язані групи:

1) суб'єкти, засновані на при­ватній власності (селянські (фермерські) господарства;

2) суб'єкти, засновані на колективній формі власності, тобто спілки селян, сільськогосподарські виробничі кооперативи тощо, а також виробники (підприємці) корпоратив­ного типу: акціонерні товариства, асоціації, концерни, товариства з обмеженою відповідальністю, орендні формування та інші;

3) засновані на державній формі влас­ності і такі суб'єкти, як державні підприємства (науково-дослідні організації, сільськогосподарські радгоспи-технікуми та інші);

4) суб'єкти аграрного права, засновані на змішаній формі власності, тобто на декількох фор­мах власності в їх поєднанні: приватної і державної, державної і ко­лективної, приватної, державної і колективної, в тому числі з іно­земним інвестором .