Система судів України

Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні. Судочинство здійснюється суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Місцевими загальними судами є:

1) районні;

2) районні у містах;

3) міські;

4) міськрайонні;

5) військові суди гарнізонів.

Апеляційні суди. У системі судів загальної юрисдикції і Україні діють загальні й спеціалізовані апеляційні суди.

Апеляційними загальними судами є:

1) апеляційні суди областей;

2) апеляційні суди міст Києва і Севастополя;

3) апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

4) військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Військово-Морських Сил України;

5) апеляційний суд України.

Найважливішою функцією апеляційних судів є перегляд судових рішень і ухвал за скаргами сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також за поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи.

Суд в апеляційному провадженні має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;

2) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;

4) змінити або ухвалити нове рішення по суті позивних вимог.

Вищі спеціалізовані суди є вищими судовими органами спеціалізованих судів, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, передбаченому законодавством України.

Верховний Суд України. Відповідно до ст. 125 Конституції України та ст. 47 Закону України „Про судоустрій України”, найвищім судовим органом у системі загальної юрисдикції є Верховний Суд України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженням з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих суддів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п’яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

1) судова палата у цивільних справах;

2) судова палата у кримінальних справах;

3) судова палата у господарських справах;

4) судова палата в адміністративних справах.

Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду, його заступника, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України і суддів Верховного Суду України, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Апеляційного суду України. У засіданнях Пленуму беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України. Пленум скликається за необхідністю, але не менше одного разу на три місяці.

Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України і територіальних управлінь державної судової адміністрації. Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до законодавства. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів. Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України.

Вища рада юстиції (статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і Законом України „Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року, із змінами від 21 травня 2002 року) є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумлінності та , в межах своєї компетенції, про їх дисциплінарну відповідальність. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.

Повноваження Вищої ради юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посаду або звільнення їх з посади;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумлінності;

3) здійснює дисциплінарні провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Акти Вищої ради юстиції:

1) подання про призначення суддів;

2) подання про звільнення суддів з посади;

3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

6) рішення про увільнення членів Вищої ради юстиції у випадках, передбачених законом.

Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:

1) ухвалу про відкриття дисциплінарного провадження;

2) увалу про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;

3) рішення про відмову в поданні про призначення;

4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;

5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.