Виробнича потужність підприємства та чинники, що впливають на неї

Ефективність функціонування технічної та технологічної складових ТТБ виражається через виробничу потужність підприємства.

Виробнича потужність підприємства - це максимально мож­ливий обсяг випуску продукції за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі та асортименті при повному заван­таженні обладнання і виробничих площ з урахуванням прогресивної технології та організації виробництва.

У практиці функціонування підприємства використовуються поняття «виробнича потужність» і «виробнича програма», що не є тотожними. Перше характеризує об'єктивно існуючі, потенційні мож­ливості по виробництву продукції у певному періоді, а друге - відоб­ражає завдання по використанню цих можливостей в цьому періоді. Однак виробнича потужність визначається у тих самих одиницях, що й виробнича програма.

Натуральні одиниці є доцільними при обмеженій номенклатурі продукції, вони обумовлюються галузевою приналежністю підприємства і характером виробництва. Коли асортимент продукції досить широкий, то величина виробничих потужностей може бути оцінена лише у вартісних показниках.

Розрізняють такі види виробничої потужності підприємства:

§ проектна - визначається в процесі проектування будівництва нового, реконструкції або розширення діючого підприємства;

§ планова - визначається на діючому підприємстві за умов зміни виробництва (розширення або звуження асортименту, заміна окре­мих видів продукції іншими, зміна набору устаткування, його про­дуктивності тощо);

§ резервна - відображає невикористані в певний момент часу можливості підприємства, які дають змогу за певних умов збільши­ти обсяги випуску продукції (існує в електроенергети­ці, газовій промисловості, на транспорті, в переробній галузі та ін.).

Виробнича потужність підприємства є досить динамічною і залежить від багатьох чинників, що можуть її змінювати як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

Зокрема, виділяють наступні чинники впливу на величину виробничої потужності підприємства:

§ кількість обладнання;

§ продуктивність обладнання;

§ режим роботи підприємства;

§ кваліфікаційний рівень робітників;

§ структура основних фондів.

Кількість обладнання. В роз­рахунок потужності приймається все обладнання, яке є на підпри­ємстві, в тому числі бездіяльне через несправність, ремонт, мо­дернізацію та інші причини (крім резервного, експериментального, навчального). Тому важливо міні­мізувати кількість обладнання, яке не задіяне у виробництві про­дукції, і збільшити кількість вико­ристовуваного.

Продуктивність обладнання. Потужність обчислюється на ос­нові технічних норм продуктивності обладнання. Якщо технічні норми (трудомісткість виробів, норми виходу продукції із сирови­ни) перевищені значною чисельністю робітників на цьому підпри­ємстві або на інших підприємствах галузі, то потужність визнача­ється за прогресивними показниками і нормами.

Режим роботи підприємства визначається кількістю змін ро­боти обладнання, тривалістю зміни і сезонного періоду, кількістю годин роботи підприємства за місяць, квартал, рік; режим роботи визначається характером виробництва, який може бути дискрет­ним, неперервним і сезонним.

Кваліфікаційний рівень робітників - чим він вищий, тим ниж­чою є трудомісткість одиниці продукції, відповідно, зростає про­дуктивність праці робітника, ефективніше використовується дійсний фонд робочого часу обладнання. Це позитивно впливає на зростання потужності.

Структура основних фондів. Величина виробничої потужнос­ті визначається питомою вагою активної частини основних фондів, оскільки саме ця частина впливає на обсяги випуску продукції. До­цільно не лише підтримувати оптимальне співвідношення між ак­тивною і пасивною частинами, а й всередині активної частини збільшувати частку прогресивного, сучасного і високопродуктив­ного обладнання.

Лізинг - підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних або позичених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавачем (юридичною особою чи індивідуальним підприємцем, який здійснює лізингову діяльність) у виключне користування на певний термін лізингоодержувачу майно за умови здійснення періодичних лізингових платежів.