Уведення формули

Адресні оператори

Текстовий оператор

Оператори порівняння

Арифметичні оператори

Оператори

Excelрозрізняє чотири типи операторів.

Використовуються для виконання арифметичних операцій та повертають як результат числове значення.

+, –— додавання, віднімання,

*, / — множення, ділення,

% — визначення значення відсотку,

^ — піднесення до степеня.

Використовуються для порівняння значень і повертають як результат логічне значення ІСТИНА або ХИБНІСТЬ.

= — дорівнює,

<, > — менше, більше,

<= — менше або дорівнює,

>= — більше або дорівнює,

<> — не дорівнює.

Використовується для з'єднання (злиття, конкатенації) текстових значень.

& — з'єднання текстових даних.

Використовуються для побудови діапазону значень, об'єднання та перетину діапазонів.

Оператор діапазону (двокрапка) : — повертає посилання на всі клітинки, розташовані між двома вказаними адресами клітинок (включаючи ці клітинки). Наприклад, =СУММ(B2:B5) буде обчислювати суму значень клітинок вказаного діапазону (B2,B3,B4,B5). Якщо у діапазон входить весь рядок або весь стовпчик, то задане посилання можна скоротити, наприклад:

A:A — весь стовпчик A,

1:1 — весь рядок 1,

1:3 — три перші послідовні рядки,

A:IV або 1:65536 — весь робочий лист.

Оператор об'єднання (крапка з комою) ; — повертає об'єднання вказаних діапазонів. Наприклад, =СУММ(A1;B2:B5) обчислює суму значень клітинок A1, B2,B3,B4,B5.

Оператор перетину (пропуск) — повертає клітинки, що входять у кожний із вказаних діапазонів. Наприклад, =СУММ(B2:D2 C1:D3) обчислює суму значень клітинок C2 та D2.

Порядок застосування операторів у формулі визначається, як звичайно, розставленими круглими дужками та пріоритетами операцій. Найвищий пріоритет мають оператори адресації (виконуються у першу чергу). За ними виконуються арифметичні операції у такому порядку: – (знак від'ємного числа), %, ^, *, /, + і –. Далі слідує оператор & злиття тексту. На останньому місці в ієрархії пріоритетів розташовані оператори порівняння. Як звичайно, оператори з однаковим рівнем пріоритету обробляються зліва направо. Для полегшення сприйняття та перевірки при переміщенні курсору усередині формули Excel виділяє відповідні дужки напівжирним накресленням.

Формули практично завжди містять посилання на клітинки, вміст яких використовується в обчисленнях. Для уведення формули:

1. Помістіть покажчик клітинки на клітинку, у якій ви хочете ввести формулу.

2. Вставте як перший символ знак рівності.

3. Введіть частину формули аж до першого посилання, як звичайний текст.

4. Задайте посилання на клітинку (або діапазон клітинок). Це можна зробити або уведенням з клавіатури, або за допомогою миші, клацнувши на потрібній клітинці. Для завдання діапазону можна виділити його за допомогою миші.

4. Після уведення іншої частини формули, завершіть уведення натисканням клавіші <Enter>.

У клітинці відображається результат обчислення формули, хоча дійсним значенням клітинки є формула. Сама формула буде відображатися, як вміст клітинки, у рядку формул.

Як бачимо, посилання можна задавати методом вказівки, або шляхом уведення з клавіатури (природно, можна сполучати обидва способи при записуванні однієї формули). Спосіб завдання посилання методом вказівки є більш наглядним і дозволяє уникнути технічних помилок. При уведенні посилання з клавіатури можна використовувати як малі, так і великі літери.

У формулі можна використовувати імена клітинок і діапазонів клітинок. Список визначених у поточній робочій книзі імен можна відкрити, клацнувши на кнопці зі стрілкою у полі «Имя», яке розташоване зліва у рядку формул. Можна також натиснути клавішу <F5> та вибрати ім'я діапазону у вікні діалогу «Переход».