Тема 1.4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
План
Тема 1.3 ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
1. Поняття про природокористування та його види
2.. Поняття про ресурсозабезпеченість
3. Поняття про природні ресурси, їх класифікація:
- Мінеральні ресурси
- Земельні ресурси
- Водні ресурси
- Лісові ресурси
- Рекреаційні ресурси та ресурси Світового океану
Висновок.
Використання карт: політична карта світу, атласи
1.З природи людина вилучає все більшу кількість ресурсів. Лише про-тягом року з надр Землі видобувають понад 120 мрлд т мінеральної сировини. 11% земельного фонду планети складають орні землі. Великі об'єми прісної води залучені у господарство. За останні 200 років майже вдвічі скоротився лісовий фонд планети. З кожним роком зростає залучення природних ресурсів Світового океану для забезпечення потреб людства.
З іншого боку, в результаті господарського використання ресурсів, їх відходи потрапляють у навколишнє середовище. Так, 95 % мінеральної сировини йде у відвали і лише 5 % реально використовуються у виробництві. Щороку в повітря внаслідок всіх видів господарської діяльності надходить значно більше вуглекислого газу, ніж його здатна поглинути рослинність планети. На полях розсіюються до 90 % пестицидів та гербіцидів, які забруднюють ґрунти та ґрунтові води, що стікають у водойми.Внаслідок такого кругообігу речовин між природою та людиною виникли та постійно загострюються глобальні екологічні проблеми. У зв'язку з поширенням негативних наслідків екологічних проблем виникає необхідність раціонального використання природних ресурсів. До них належать сукупність компонентів навколишнього середовища, які люди можуть безпосередньо використовувати у господарстві.
Людська діяльність передбачає різноманітний вплив на навколишній світ.
Це як вивчення та охорона природи, так і її освоєння та перетворення. Систе-му заходів, спрямованих суспільством на вивчення, освоєння, охорону та перетворення географічного середовища, називають природокористуванням. Воно може бути раціональним та нераціональним. Раціональним вважають природокористування, під час якого обсяги залучення природних багатств компенсуються заходами щодо їх відновлення та охорони. Нераціональне — зумовлене значним перебільшенням антропогенного впливу на природні комплекси. Наслідком цього є наростання екологічної кризи.
2.Природні ресурси розміщені на планеті нерівномірно. Забезпеченість ними залежить від запасів, обсягів і темпів їх використання. З метою визна-чення терміну, на скільки вистачить тих чи інших видів природних ресурсів, введене поняття ресурсозабезпеченості. Ресурсозабезпеченість — це спів-відношення між відомими запасами природних ресурсів та розмірами їх ви-користання. Вона розраховується за формулою:
Ресурсозабезпеченість = Запаси ресурсу/Обсяги використання (роки)
Природні ресурси — це сукупність компонентів навколишнього середовища, які люди можуть безпосередньо використовувати на даному етапі розвитку науки і техніки в господарській діяльності.Природні ресурси можна класифікувати за характером відновлення та за належністю до компонентів природи.
За характером відновлення вони поділяються на вичерпні (запаси яких обмежені) та невичерпні (що кількісно є безмежними).
Вичерпні ресурси бувають невідновними (мінеральні та зниклі види рослин і тварин); відносно відновними, тобто ті, що відновлюються дуже повільно (зе-мельні) та відновними (біологічні).Невичерпні поділяють на відносно неви-черпні, кількість яких залишається незмінною, але якість значно погіршується (водні та атмосферне повітря); та дійсно невичерпні, на кількість та якість яких людина не здатна вплинути (агрокліматичні, енергія Сонця, вітру, хвиль, течій, припливів).
3.Мінеральні ресурси є вичерпними та невідновними, їх ще називають корис-ними копалинами. Вони є основою для розвитку головної сфери матеріального виробництва — промисловості. В наш час найбільше використовують понад 200 видів мінеральної сировини, в тому числі в України близько 50. За господарським призначенням корисні копалини поділяють на паливні, рудні та нерудні. За походженням вони бувають магматичними, осадовими та метаморфічними.
Основними паливними ресурсами у світі є нафта, природний газ та кам'яне вугілля, їх запаси розміщені нерівномірно. Найбільші поклади нафти і природного газу зосереджені в країнах Перської затоки, Росії, США, країнах Латинської Америки (Венесуела, Мексика, Еквадор), Північної (Алжир, Лівія) та Екваторіальної Африки (Нігерія, Габон), Південно-Східній Азії (Бруней, Індонезія). Переважна більшість кам'яновугільних басейнів знаходиться на території США, Росії, Індії та Китаю.
Найбільші у світі запаси залізних та марганцевих руд сконцентровані у Бразилії, Австралії, Південній Африці, Казахстані, Україні, Росії. Руди кольо-рових металів залягають в надрах землі своєрідними поясами. Так, мідні та поліметалеві руди знаходять у складчастих поясах Кордильєр — Анд та Альпійсько-гімалайському поясі, олов'яні руди —- у Тихоокеанському поясі. Алюмінієві руди формуються в корі вивітрювання. Освоєними районами їх поширення є північ Австралії, країни Гвінейської затоки Африки, Карибського басейну, Середземномор'я.
Запаси нерудної сировини розміщені вкрай нерівномірно. Понад 80 % покладів фосфоритів припадає на Росію, США, Казахстан, Марокко. 3/4 ви-добутку калійних солей приходиться на Росію, Канаду, Німеччину та Біло-русь. Найбільше алмазів залягає на території Південної Африки, Австралії та Росії.
Головною проблемою мінеральних ресурсів є виснаження їх родовищ. Існує два шляхи освоєння нових запасів корисних копалин. Перший пов'язаний з комплексним використанням сировини старих родовищ: перехід до видобутку більш глибоких та незручних для розробки шарів. Другий — передбачає пошук та освоєння нових басейнів. Проте на суходолі такі можливості вже обмежені. Тому значну частину мінеральної сировини людина одержує з дна Океану. Нині близько 50 % нафти видобувають з шельфових родовищ.
Найреальнішими способами подолання мінерально-сировинної проблеми є її економне використання, зменшення енерго- та матеріаломісткості виробниц-тва, комплексне використання сировини, пошуки матеріалів-замінників, залучення вторинних ресурсів тощо.
Земельні ресурси належать до вичерпних, відносно відновних. Земельним фондом вважають частину земної поверхні, яка придатна для використання у господарській діяльності. Залежно від напрямів використання земельний фонд включає: сільськогосподарські землі (34 %), лісовий фонд (ЗО %), землі антропогенної забудови (2 %), незручні для використання землі (34 %).
Серед сільськогосподарських угідь найважливіше значення мають орні землі, або рілля, (11%) та природні луки й пасовища (23 %). Найбільшими площами ріллі вирізняються США, Індія, Росія, Китай, Канада, площами луків та пасовищ — Австралія, Китай, США, Казахстан, Бразилія.
Головною проблемою використання земельних ресурсів є стрімке скорочення площі ріллі за рахунок розширення міст, будування промислових об'єктів, прокладання шляхів сполучення, розробки корисних копалин кар'єрним способом, створення водосховищ та каналів. Найбільшої шкоди орним землям завдають неправильні методи обробітку: розорювання стрімких схилів, недотримання сівозмін, перевищення норм внесення мінеральних добрив, вторинне засолення внаслідок надмірного зрошення.
Водні ресурси є відносно невичерпними, оскільки їх загальна кількість на планеті залишається незмінною, а якість стрімко погіршується. Прісна вода складає лише 2,5 % об'єму гідросфери. Але людина може використовувати лише її незначну частину. Недоступними для використання на сучасному етапі залишаються води льодовиків (69 % прісної води), більшість підземних вод (30 %), боліт. Найбільшими споживачами води є сільське господарство, промисловість, комунальне господарство, водосховища.
Проблема дефіциту прісної води є актуальною на всій планеті. Вона виклика-на насамперед бурхливим розвитком господарства та постійним збільшенням об'єму стічних вод. Водний дефіцит поки що має регіональний характер. Його особливо відчувають райони сухого та жаркого клімату,1/3 населення світу постійно споживає неякісну воду. Є реальна загроза того, що проблема водного дефіциту переросте в глобальну.
Лісові ресурси належать до групи біологічних, тому вони є вичерпними, але відновними. Лісовий фонд світу займає майже ЗО % площі суходолу. В світі лісові масиви розміщені у двох поясах: північному та південному. У північному (помірному) поясі переважають хвойні породи дерев. Тут найбільші лісові площі мають Росія, Канада та США. Південний (екватор-ріальний та тропічний) пояс охоплює ліси басейнів Амазонки і Конго, а також острови Південне-Східної Азії, східні райони Китаю та південно-східні частини США. В лісах південного поясу переважають листяні породи.
Лісові площі світу постійно скорочуються. Особливо страждають вологі ек-ваторіальні ліси, їх інтенсивно знищують під ріллю в країнах, що розвиваю-ться. Ліси також знищують в районах будівництва та промислового освоєння територій. Багато деревини йде на потреби целюлозно-паперової та меблевої промисловості. В найбідніших країнах використовують ліс як паливо. Голо-вним шляхом подолання проблеми є лісовідновлення, темпи якого мають перевищувати швидкість вирубування лісу.
Рекреаційними називають природні умови та ресурси і суспільні об'єкти, які можуть використовуватися для відпочинку, туризму та охорони здо-ров'я. Рекреаційні ресурси поділяють на природно -рекреаційні та культурно-історичні. До природно-рекреаційних належать морські та озерні узбережжя, гірські області, території з комфортним температурним режимом.
З другої половини XX ст. значну увагу приділяють освоєнню ресурсів Світового океану. Океан багатий на водні (речовини, розчинені у морській воді), біологічні, мінеральні, енергетичні ресурси. У морській воді розчинено понад 70 хімічних елементів, за що її називають «рідкою рудою». Використовуючи новітні технології, з води вже вилучають деякі з них, зокрема бром, йод, магній, кухонну сіль тощо. Біологічні ресурси Світового океану складають морські організми, які використовує людина.
Мінеральні ресурси Світового океану дуже різноманітні. Нині на шельфі океану видобувають нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізні руди, алмази, золото, бурштин тощо. Почалося освоєння ложа Океану. Тут виявлено великі запаси залізно-марганцевої сировини, що значно перевищують запаси суходолу.
Висновок. З розвитком населення і господарства площа навколишнього (географічного) середовища постійно розширюється. Людиною залучається у виробництво все більший обсяг природних ресурсів. Паралельно зростає негативний плив на природу. В результаті цього виникли та загострилися глобальні екологічні проблеми. В наш час переважає нераціональне природокористування. Для розрахунку запасів різних видів природних ресурсів застосовують поняття «ресурсозабезпеченість», яка залежить від загального об'єму наявних ресурсів та темпів їх використання. Природні ресурси класифікують за різними ознаками. За характером відновлення вони поділяються на вичерпні та невичерпні, за належністю до компонентів природи — на мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні. Ресурси Світового океану мають комплексний характер.