Система і середовище.
Основні проблеми функціонування.
Функціонування представляє собою виявлення системою проблемних ситуацій і їх розв’язання.
Поблеми:
· Реактивність – зводиться до того, наскільки система здатна фіксувати реакцію навколишнього середовища, реакції своїх власних елементів і виробляти власні реакції, як цілого;
· Збереження графинь(меж) – (процес підтримання чи порушення границь) Для того щоб впливати на середовище, системі треба подолати свої власні межі. А для того щоб продовжити існування при негативних впливах середовища, треба навпаки втримати існуючі межі. Для меж системи характерні: динаміка, розпливчатість, адаптивність;
· Збереження рівноваги, збалансованості, стабільності системи – витрата ресурсів може порушити баланс;
· Режими функціонування системи:
ü Рівноважний (система знаходиться в одному і тому самому стані);
ü Періодичні (система через рівні проміжки часу проходить одні і ті ж відстані);
ü Перехідний (система рухається між двома періодами часу, в кожному з яких вона знаходиться в стаціонарному режимі);
ü Аперіодичний (система проходить певну множину станів. Але закономірність їх проходження є складна);
ü Ергодичний (система проходить весь простір станів таким чином, що з часом вона може наскільки потрібно близько наблизитись до будь-якого стану)
Якщо система знаходиться в ПЕРІОДИЧНОМУ або РІВНОВАЖНОМУ режимі, то його вважають стаціонарним.
· Збереження або покращення динаміки системи – ;
· Оптимальність функціонування системи – здатність системи вибрати і реалізувати найкращу траєкторію з простору …;
· Спосіб представлення функціонування систем – залежно з якою метою розробляємо чи аналізуємо систему, спосіб представлення відрізняється.
Система починається там, де іде її відмежування від навколишнього середовища. В найпростішому розумінні середовище представляє собою те, що є деяким оточенням систем. В складнішому підході середовищем системи є інша система, що складається я з елементів, які не належать даній системі.
Границя системи – це сукупність об’єктів, які одночасно належать і не належать даній системі.
Різні концепції природи середовища системи:
І. Середовище представляє собою оточуючий систему хаос, шуми, які постійно заважають системі жити(існувати), але разом з тим є для системи джерелами енергії, речовини, інформації.
ІІ. Середовище виступає як факторизоване оточення. В ньому містяться не просто хаотичні явища, а явища організовані.
ІІІ. Навколишнє середовище розглядають як сукупність рівнозначних систем, які конкурують з даною системою, обмінюються з нею ресурсами, впливають на неї і т.д.
ІV. Середовище розглядають як над систему, тобто систему в яку входить і дана система.
Характеристики середовища:
v Це деяка сукупність організованих систем і хаотичних утворень.
v Множина факторів, що впливають на систему.
v Система впливає на середовище через свої функції.
v Система використовує середовище в якості джерела і засобу переробки ресурсів для свого існування(життя).
v Система постійно змінює свої границі відносно до середовища. В цьому проявляється динамізм системи.
Класифікація середовищ:
· За масштабом: мікросередовище(найближче оточення, безпосередньо впливає на систему), макросередовище(широке оточення, впливає на систему опосередковано);
· За розташуванням: внутрішнє(всередині знаходиться), зовнішнє(оточує систему);
· За активністю: активне(висока активність відносно системи, постійні зміни), пасивне(низька активність, відсутність змін);
· За характером активності: агресивне(негативно впливає на систему, відбирає в неї ресурси), нейтральне(ніяк не впливає), сприятливе(представляє для системи джерело ресурсів);
· За рівнем організованості: стихійне або неорганізоване (непередбачуване), організоване;
· За рівнем управління: кероване(може керуватись системою), некероване;
· За структурою: гомогенне(однорідні утворення, що містять системи одної природи), гетерогенне(складається з систем різної природи);
· За функціональним вираженням: ресурсне(джерело матеріальних, інформаційних, енергетичних ресурсів), інформаційне(частковий випадок ресурсного, коли в якості єдиного ресурсу виступає інформація), конфліктогенне (джерело конфліктів і протиборства з системою), місіонерсько-реалізоторське(є полем організації місії системи).