Російський живопис XIX – XX століття: історичний, пейзажний, портретний.

Сечогінні засоби.

Назва Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування.

Гідрохлортіазид Таблетки по 0,025 і 0,1 г.

Hydrochlorthiazidum Усередину по 0,025 — 0,05 г на день

Циклометіазид Таблетки по 0,0005 г.

Cyclomethiazidum Усередину по 1—3 табл. 1—2 рази на день

Оксодолін Таблетки по 0,05 г.

Oxodolinum Усередину по 0,025 — 0,1 г раз на 2 — 3 дні

Фуросемід Таблетки по 0,04 г; в ампулах по 2 мл 2 % розчину.

Furosemidum Усередину по 0,04 г раз на день зранку; внутрішньовенно і внутрішньо-

м'язово по 0,02 — 0,06 г 1 —2 рази на добу

Буфенокс Таблетки по 0,001 г; в ампулах по 2 мл 0,025 % розчину.

Buphenoxum Усередину по 1—2 табл. раз на 2 дні; внутрішньовенно повільно (2 —

3 хв) і виутрішньом'язово по 0,0005 — 0,0015 г

Клопам ід Таблетки по 0,02 г.

Clopamidum Усередину по 2 — 3 табл. 1 —2 рази на день

Кислота етакринова Таблетки по 0,05 г.

Acidum etacrynicum Усередину по 0,05 — 0,2 г на добу

Діакарб Таблетки по 0,25 г.

Diacarbum Усередину по 0,125 — 0,25 г 1—3 рази на день

Тріамтерен Капсули по 0,05 г.

Triamterenum Усередину по 1—4 капсули 2 рази на день

Тріампур композитум Таблетки, що вміщують тріамтерен — 0,025 г і дихлотіазид — 0,0125 г.

Triampur compositum Усередину по 1 —2 табл. 2 рази на день

Спіронолактон Таблетки по 0,025 г.

Spironolactonum Усередину по 0,075 — 0,3 г на добу. По досягненні ефекту дозу знижують до 0,075— 0,025 г на добу

Сечовина У сухому вигляді по ЗО, 45, 60 і 90 г у комплекті з розчинником — 10 %

Urea pura глюкози.

Внутрішньовенно у вигляді ЗО % розчину на 10 % розчині глюкози з

розрахунку 0,5 — 1,5 г/кг

Маніт Ліофілізована маса по ЗО г у флаконах на 500 мл; 15 % розчин у фла-

Mannitum конах по 200, 400 і 500 мл.

Внутрішньовенно 15 % розчин або 10 %, 15%, 20 % розчини ex tempore.

Розчиняють у воді для ін'єкцій або в 5 % розчині глюкози. Лікувальна

доза 1 — 1,5 г/кг

Трава хвоща польового Усередину відвар (1 : 20) по половині чи третині склянки 2 — 3 рази на

Herbae Equiseti день

Листя мучниці Настій (1 : 20) усередину по половині чи третині склянки 3 — 4 рази на

Folium Uvae ursi день

Бруньки берези Настойка (1:5) на 90 % спирті.

Gemmae Betulae Усередину по чайній ложці на прийом

Листя ортосифона Настій (20,0 : 200,0) по столовій ложці 3 — 4 рази на день. Настій 3,5 :

Folium Orthosiphoni : 200,0 по півсклянки 2 — 3 рази на день

Алопуринол Таблетки по 0,1 г.

Allopurinolum Усередину по 0,1 г після їди

Етамід Таблетки по 0,35 г.

Aethamidum Усередину по 0,35 — 0,7 г

Уродан Гранули по 100 г у флаконі.

Urodanum Усередину по чайній ложці 3 — 4 рази на день

Уролесан У флаконах по 15 мл.

Urolesanum Усередину по 8—10 крапель до їди

Трава споришу Настій (100,0-150,0:200,0).

Herba,.Polygoni avicularis Усередину по 2 ст. ложки

Екстракт марени Таблетки по 0,25 г.

красильної Усередину по 0,5 — 0,75 г, розчинивши таблетки у половині склянки

Extractum rubiae теплої води

tinctorum

Наприкінці 1850-х років у російському мистецтві відбулися значні зміни, провідним методом став реалізм, що сприяло значному розвитку в живописі таких жанрів, як історичний, портрет і пейзаж. Віднині головними темами у творчості художників стали визначні події історії Російської імперії, реальні особи, сцени З життя простих людей, а також поетизована краса рідного краю.

Як утворилася спілка художників-передвижників? У чому полягають особливості їхньої творчості?

У середині XIX ст. ідейний зміст мистецтва цінувався вище, ніж естетичний. І найбільшу данину ідейності віддав Василь Перов. Його тематика — події буденного життя росіян («Приїзд станового на слідство». «Чаювання в Митищах», «Трійка»). Пензлю Перова також належать низка портретів знаменитих сучасників, зокрема письменників О. Островського, І. Тургенєва, Ф. Достоєвського.

У творчості Івана Крамського головне місце посідав портретний живопис. Художник писав портрети літераторів І. Гончарова, М. Салтикова-Щедріна, М. Некрасова. Один із найкращих портретів метра російської літератури Льва Толстого також є твором Крамського.

У пейзажному живописі передвижники зробили справжні відкриття, вони перетворили природу з другорядного елемента картини на головний об’єкт зображення, наділили пейзаж самостійним глибоким змістом. Так, у творчості О. Саврасова показана краса й тонкий ліризм простого російського пейзажу. Його картина «Граки прилетіли» змусила багатьох сучасників по-новому поглянути на рідну природу. Найвідомішим співцем багатої російської природи є І. Шишкін («Ранок у сосновому борі», «Трави» та ін.).

Мальовнича гра світла й повітря є визначально рисою стилю А Куїнджі. Таємниче світло місяця у хмарах, червоні відблиски зорі на білих стінах українських хат, косі ранкові промені, що пробилися крізь туман,— ці та багато інших живописних відкриттів можна побачити на його полотнах.

Своєї вершини російський пейзажний живопис XIX ст. досяг у творчості І. Левітана, майстра спокійних, тихих пейзажів («Після Дощу», «Над вічним спокоєм», «Вечір. Золоте плесо», «Вечірній дзвін», Вечір на Волзі»).

Па другу половину XIX ст. припадає творчий розквіт І. Рєпіна. його пензлю належать твори історичного жанру («Іван Грозний і його син Іван», «Запорожці пишуть листа турецькому султанові ін.) Також Рєпін створив цілу галерею портретів учених (М. Пирогова і І. Сєченова), письменників (Л. Толстого, І. Тургенєва і Вс. Гаршина), композиторів (М. Глінки і М. Мусоргського), художників (Івана Крамського та Василя Сурикова).

Василь Суриков є провідним російським живописцем, який працював в історичному жанрі. Митець добре знався на побуті та звичаях минулих епох, умів давати яскраві психологічні характеристики й був прекрасним колористом. Найвідоміші його картини «Ранок стрілецької страти», «Меншиков у Березові» і «Бояриня Морозова».

В історії російської художньої культури кінець XIX — початок XX ст. отримав назву «срібного віку». Найвизначнішою подією в живописі того часу стало утворення спілки «Світ мистецтва», що об’єднала кращих митців, так звану художню еліту Росії. У спілці брали участь майже всі відомі живописці — А. Бенуа, К. Сомов, Л. Бакст, О. Головін, М. Врубель, П. Рябушкін, К. Коровін, М. Нестеров, М. Реріх та ін.

Улюбленим жанром П. Рябушкіна був історичний. У свої твори митець привносив деякі характерні риси давньоруського живопису, немов підкреслюючи цим їхню історичну достовірність. Серед відомих творів художника — «Московська вулиця XVII ст.», «Весільний поїзд у Москві (XVII ст.)».

Одним із найкращих живописців «срібного віку» був М. Врубель. Він створив унікальні за силою сприйняття портрети. Передусім це портрети письменника К. Арцибушева, мецената С. Мамонтова, поета В. Брюсова, акторки Н. Забіли-Врубель (дружини митця). Портретам роботи Врубеля властиві надзвичайна виразність форми, смілива експресивна техніка та глибина змісту: кожній своїй моделі митець надавав особливої одухотвореності.

У творчості М. Нестерова одне з провідних місць посів жанр пейзажу. Митець розкривав красу рідного краю з глибоким ліризмом: стрункі берези, ніжні лугові трави викликають відчуття спокою у вічно прекрасній природі («Великий постриг», «Пустельник», «Свята Русь».)

В історії російського живопису значну роль відіграло українське мистецтво. Чимало талановитих художників, які народились в Україні, зробили великий внесок у розвиток російської художньої школи. А поетичність українських земель та національної культури завжди Привертала увагу відомих живописців Росії.

Російський художник першої половини XIX ст. В. Тропінін до 1821 р. жив в Україні. У той період він створив низку портретів селян ("Дівчина з Поділля», «Українець», «Українка», «Хлопчик із топірцем» та ін.).

Видатний російський живописець Ілля Рєпін народився в Україні. У своїх картинах митець часто звертався до української історії. Найвідоміше його полотно — «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Яких російських художників українського походження ви знаєте?

У творах А. Куїнджі відображено неповторну красу української природи: «Степ», «Чумацький шлях», «Українська ніч», «Березовий гай», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», «Після дощу».

Російський художник XX ст. Н. Маковський, перебуваючи в Україні, розписував Преображенський собор у Сумах та написав такі відомі полотна, як «Ярмарок в Україні», «Українка», «Українець».