Історія розвитку комп'ютерних мереж.

Прийоми і методи узагальнення, систематизації знань, організації рефлексії пізнавальної діяльності ТИ МЕНІ ПОДОБАЄШСЯ, ДРУЖЕ

ЗАВДАННЯ

Хід роботи

Крок 4. Групі в центрі кола пропонується протягом 3-5 хвилин уголос обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Студенти, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.

Крок 5. Коли сплинув час, відведений для дискусії, група повертається на свої місця, а викладач ставить до групиу запитання:

чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв.

Крок 6. Наприкінці викладач має обговорити з студентами хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії в малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдоск-я таких навичок.

Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, що будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнуть необхідних результатів?

Мета:допомогти студ. і викладачу краще пізнати один одного, створити сприяти. Атм., розслабитися після занять.

Порядок проведення:

Крок 1. Попросіть студентів стати у велике коло.

Крок 2. Попросіть одного студента стати в центрі. Він повинен підійти до одного з учнів у колі і сказати:

«Ти мені подобаєшся». Цей учень має відповісти:

«Ти мені теж подобаєшся, але я не повинен посміхатися», і при цьому не посміхатися.

Крок 3. Якщо ця людина посміхнеться — а більшість, як правило, посміхаються — то їй слід помінятися місцями з студентом, який знаходиться в центрі кола. Альтернатива — цей студент може приєднатися до того, хто стоїть у центрі, і далі вони разом намагатимуться змусити посміхнутися інших.

ІV Підсумок заняття

1. Рефлексія

2. Оцінювання

 

 

Виникнення комп'ютерних мереж було викликано практичною потребою - мати можливість спільного використання даних.


 

В історії розвитку КМ можна виділити такі найважливіші етапи (Таблиця 1.1):

Етап Часовий період
Перші глобальні зв’язки комп’ютерів, перші експерименти з пакетними мережами. Кінець 60-х
Початок передач телефонними мережами голосу в цифровій формі Кінець 60-х
Поява великих інтегральних схем, перші міні-комп’ютери, перші нестандартні локальні мережі Початок 70-х
Створення мережевої архітектури IBM SNA
Стандартизація технології Х.25
Поява персональних комп’ютерів, створення Інтернету в сучасному вигляді, встановлення на всіх вузлах стеку TCP/IP Початок 80-х
Поява стандартних технологій локальних мереж (Ethernet – 1980 р., Token Ring, FDDI – 1985 р.) Середина 80-х
Початок комерційного використання мережі Інтернет Кінець 80-х
Винахід Web

 

У міру здешевлення процесорів на початку 60-х років з'явилися нові способи організації обчислювального процесу, які дозволили врахувати інтереси користувачів. Почали розвиватися інтерактивні багато термінальні системи поділу часу. У таких системах комп'ютер віддавався в розпорядження відразу декільком користувачам. Кожний користувач одержував у своє розпорядження термінал, за допомогою якого він міг вести діалог з комп'ютером. Причому час реакції обчислювальної системи було досить малий для того, щоб користувачеві була занадто помітна паралельна робота з комп'ютером інших користувачів. Термінали, вийшовши за межі обчислювального центра, розосередилися по всьому підприємству. І хоча обчислювальна потужність залишалася повністю централізованою, деякі функції - такі як введення й виведення даних - стали розподіленими. Такі багатотермінальні централізовані системи зовні вже були дуже схожі на локальні обчислювальні мережі. Користувач міг одержати доступ до загальних файлів і периферійних пристроїв, при цьому в нього підтримувалася повна ілюзія одноособового володіння комп'ютером, тому що він міг запустити потрібну йому програму в будь-який момент і майже відразу ж одержати результат. З іншого боку, і потреба підприємств у створені локальних мереж у цей час ще не дозріла - в одному будинку просто нема чого було поєднувати в мережу, тому що через високу вартість обчислювальної техніки підприємства не могли собі дозволити розкіш придбання декількох комп'ютерів.